Ірландська рада з громадянських свобод (ICCL) опублікувала новий звіт про застосування попереднього ув’язнення та відмову у звільненні під заставу в Ірландії.
У звіті під назвою “Удосконалення судової оцінки ризику втечі” йдеться про те, що в цілому правила, які стосуються звільнення під заставу, поважають право людини на свободу та презумпцію невинуватості. Однак у звіті висловлюється низка занепокоєнь щодо звільнення під заставу та досудового ув’язнення в Ірландії.
Юристи-практики, опитані в рамках дослідження, підкреслили відсутність належних умов для проведення належних консультацій з клієнтами. Вони також вказали на тривалі затримки в системі кримінального правосуддя, що сприяє збільшенню тривалості досудового ув’язнення.
Дослідження показало, що широкі повноваження, надані суддям у прийнятті рішень про звільнення під заставу, можуть призвести до непослідовного застосування правил і створюють ризик того, що упередженість, притаманна суддям, може вплинути на результати розгляду справ про звільнення під заставу.
Зокрема, у звіті зазначається, що ірландські судді значною мірою покладаються на презумпцію, що іноземці, які не мають зв’язків з державою, становлять більший ризик втечі, ніж громадяни Ірландії. І це незважаючи на рекомендацію Європейської комісії від 2022 року про те, що те, що підозрюваний є іноземним громадянином, який не має зв’язків з державою, саме по собі не є підставою для висновку про наявність ризику втечі.
Niamh McCormack, спеціаліст з питань політики у сфері кримінального правосуддя, ICCL:
У той час, коли переповненість в’язниць знову створює справжню кризу в нашій системі правосуддя, цей звіт демонструє, що існують значні проблеми на етапі прийняття рішень про звільнення під заставу. Нестача судових ресурсів і надмірна залежність від досудового ув’язнення, особливо для обвинувачених-іноземців, сприяє надмірному використанню в Ірландії тримання під вартою.
Dr Helen Kehoe, Менеджер з правових питань та зв’язків з громадськістю, Ірландський фонд пенітенціарної реформи:
У той час, коли майже 1 тис. осіб перебувають у досудовому ув’язненні, часто на довгі строки, ми повинні розглядати звільнення під заставу як спосіб зняти тиск з системи. IPRT погоджується з рекомендацією звіту припинити практику відмови у звільненні під заставу за нетяжкі злочини. Ми стурбовані тим, що досудове ув’язнення може підірвати презумпцію невинуватості, а також мати серйозний психологічний вплив на затриману особу.
Prof. Mary Rogan, доцент, Трініті-коледж Дубліна:
Я вітаю цю можливість привернути увагу до тривожного зростання кількості осіб, які перебувають у досудовому ув’язненні в Ірландії. Я стурбований тим, що ми віддаляємося від нашої позиції як країни з порівняно низькими показниками досудового ув’язнення в європейському контексті. Зростаюче використання попереднього ув’язнення ставить під загрозу багато прав людини, а в умовах і без того переповнених в’язниць необхідна стратегія, яка б змінила цю тенденцію.
Damien Coffey, Партнер в Sheehan and Partners LLP:
Це дослідження демонструє, що в Ірландії різко зросла кількість осіб, які перебувають у попередньому ув’язненні. Це зростання викликає особливе занепокоєння, якщо розглядати його разом зі значними затримками в розгляді справ у системі кримінального правосуддя та рівнем переповненості наших в’язниць. Було призначено додаткових суддів і вирішується питання про будівництво нових в’язниць, але ні те, ні інше не усуне необхідність перегляду тривожної тенденції до збільшення кількості випадків досудового ув’язнення.
Звіт містить 15 рекомендацій для законодавців, прокурорів, суддів і практиків. У ньому міститься заклик до збору всебічних даних, що стосуються звільнення під заставу і застосування досудового ув’язнення, а також до незалежного перегляду Закону про звільнення під заставу 1997 року з метою оцінки його відповідності міжнародним зобов’язанням Ірландії в галузі прав людини відповідно до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (МПГПП).
У звіті також зазначається:
- необхідно вжити заходів для збільшення кількості суддів, щоб вирішити проблему тривалих періодів затримок у системі кримінального правосуддя;
- необхідно провести навчання для працівників поліції, прокурорів та адвокатів щодо Європейських наглядових ордерів та альтернатив досудового ув’язнення;
- судова влада повинна припинити практику відмови у звільненні під заставу за нетяжкі злочини, особливо якщо час, проведений у попередньому ув’язненні, ймовірно, буде довшим за будь-який можливий термін ув’язнення за обвинувальним вироком суду.
About The Author
