Використання електрошокової зброї працівниками державних органів є спірним питанням. Існують суперечливі погляди як щодо специфічних умов, що виправдовують її використання, так і потенційних негативних наслідків для здоров’я, які у зв’язку з цим можуть виникати[1].
Застосуванню цієї зброї – з огляду на її особливості – притаманне зловживання[2].
Комітет розуміє бажання державних органів влади забезпечити співробітників своїх правоохоронних органів засобами, які дозволяли би їм у більш диференційований спосіб реагувати на небезпечні ситуації. Немає жодного сумніву у тому, що володіння менш смертоносною зброєю, такою як електрошокова, може у певних випадках дозволити уникнути використання вогнепальної зброї. Однак, електрошокова зброя може завдавати сильного болю і, як вже вказувалося вище, призводити до зловживань[3].
Отже, рішення про оснащення працівників правоохоронних та інших державних органів електрошоковою зброєю повинне прийматися після ґрунтовних обговорень на рівні державних законодавчих та виконавчих органів. Критерії застосування електрошокової зброї мають бути визначені законодавчим шляхом та докладно пояснені в детальних правилах[4].
Використання електрошокової зброї повинне здійснюватися з дотриманням принципів необхідності, субсидіарності, пропорційності, попередження (коли це можливо) та обережності. Ці принципи передбачають, що працівники державних органів, яким видається така зброя, мають пройти відповідну підготовку з її застосування. У тому, що стосується електрошокової зброї, здатної випускати снаряди, правила її використання повинні безпосередньо спиратися на правила використання вогнепальної зброї[5].
Використання електрошокової зброї повинне обмежуватися ситуаціями, коли існує реальна та безпосередня загроза для життя або ризик серйозних поранень[6].
Використання такої зброї лише з метою домогтися підкорення наказу є неприпустимим[7].
Використання подібної зброї повинне дозволятися лише тоді, коли інші, менш примусові методи (переговори або переконання чи методи фізичного контролю тощо), виявилися неефективними або непридатними, і коли немає ніякої іншої альтернативи використанню засобу, що являє собою більший ризик поранень або смерті[8].
КЗК чітко висловився проти оснащення електрошоковою зброєю членів підрозділів, що відповідають за операції з депортації осіб, затриманих за порушення імміграційного законодавства[9].
Комітет висловив рішучі застереження щодо використання електрошокової зброї у в’язницях (тим більше у закритих психіатричних закладах)[10].
Застосування електрошокової зброї в таких місцях може бути виправданим лише за надзвичайних обставин (наприклад, захоплення заручників) і виключно у тому випадку, якщо така зброя буде використовуватися лише спеціально підготовленим для цього персоналом[11].
Електрошокова зброя не може бути частиною стандартного екіпірування персоналу, що працює в безпосередньому контакті з особами, які утримуються у місцях несвободи[12].
Якщо електрошокова зброя буде все частіше використовуватися у випадках чинення спротиву під час затримань, це може мати дуже негативний вплив на ставлення громадськості до працівників правоохоронних органів[13].
Зважаючи на межі свого мандату, Комітет утримався від зайняття твердої позиції у питанні використання електрошокової зброї в рамках заходів з підтримання або відновлення громадського порядку (наприклад, за підтримання порядку під час демонстрацій). Незважаючи на це, в світлі принципів, викладених вище у п. 70, використання електрошокової зброї в рамках таких заходів може розглядатись як недоречне, за виключенням випадків, коли існує реальна та неминуча загроза для життя або ризик серйозних поранень. Відповідні працівники правоохоронних органів матимуть (або повинні мати) у своєму розпорядженні інші засоби захисту та реагування, що є спеціально пристосованими до виконання поставлених перед ними завдань. Треба відзначити, що деякі служби поліції в Європі відмовилися від електрошокової зброї при підтриманні порядку під час демонстрацій[14].
У разі прийняття рішення про використання електрошокової зброї, відповідні органи влади повинні забезпечити, щоб докладні інструкції було поширено в усіх службах, які матимуть у своєму розпорядженні такого роду зброю[15].
Службовці, які зможуть використовувати цю зброю, повинні бути спеціально підібрані – беручи до уваги їх стійкість до стресу та розсудливість – та належним чином підготовлені. Має бути запроваджено програму навчання без відриву від роботи, а також регулярне тестування (див. також п. 80)[16].
Як і у випадку з будь-яким іншим видом зброї, перед тим як електрошокова зброя увійде в експлуатацію, вона повинна пройти процедуру технічної сертифікації. Така процедура повинна гарантувати, що кількість, тривалість та потужність електричних розрядів не буде перевищувати безпечний рівень[17].
Комітету стало відомо про випадки, коли ув’язнені отримували один за одним декілька електричних розрядів. Таке надмірне та непотрібне використання сили має безумовно розглядатись як жорстоке поводження. Крім того, слід передбачити процедуру регулярного технічного догляду/обслуговування цього типу зброї[18].
Електрошокова зброя повинна бути оснащена пристроєм (як правило, чіпом пам’яті), що дозволяв би записувати різну інформацію та здійснювати контроль за використанням зброї (наприклад, точний час використання, кількість, тривалість та потужність електричних розрядів тощо). Записана інформація має регулярно перевірятися компетентними органами влади (принаймні, кожні три місяці). Крім того, така зброя повинна бути оснащена вбудованим лазерним прицілом та відеозаписувальним пристроєм, що забезпечували би точне прицілювання та запис обставин, за яких вона застосовувалася[19].
Електрошокова зброя, що видається співробітникам правоохоронних органів, може використовуватися різними способами, зокрема, в «дистанційному» та «контактному» режимах[20].
При роботі в дистанційному режимі зброя викидає снаряди, які встромляються в особу, що є суб’єктом впливу, на короткій відстані один від одного, породжуючи при цьому електричний розряд. У більшості випадків цей розряд викликає загальний спазм нервово-м’язової системи, який спричиняє тимчасовий параліч та падіння особи[21].
На противагу цьому, при роботі в контактному режимі, електроди, що знаходяться на кінці зброї, породжують електричну дугу, і коли вони торкаються особи, що є суб’єктом впливу, то це викликає в місці контакту дуже сильний біль, а іноді опіки шкіри. Комітет серйозно занепокоєний застосуванням електрошокової зброї в цьому режимі[22].
Очевидно, що належним чином підготовлені працівники правоохоронних органів матимуть в своєму розпорядженні інші численні методи впливу, які вони можуть використовувати, коли знаходяться в прямому контакті з особою, яку вони повинні вгамувати[23].
Використання електрошокової зброї має регулюватися принципами необхідності, субсидіарності, пропорційності, завчасного попередження (де це можливо) та запобіжних заходів. Застосування такої зброї може бути дозволено лише тоді, коли інші, менш примусові методи (переговори, переконання, методи ручного контролю тощо) не дали результатів або є неможливими, і якщо це єдина можлива альтернатива використанню методу, що являє більший ризик поранення або смерті (наприклад, вогнепальної зброї)[24].
[1] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 66.
[2] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 66.
[3] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 68.
[4] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 68.
[5] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 69.
[6] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 70.
[7] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 70.
[8] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 70.
[9] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 71.
[10] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 71.
[11] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 71.
[12] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 71.
[13] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 72.
[14] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 73.
[15] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 75.
[16] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 75.
[17] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 76.
[18] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 76.
[19] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 77.
[20] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 78.
[21] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 78.
[22] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 78.
[23] Електрошокова зброя. 20-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2010)28-part, 2010. П. 78.
[24] Report on the visit to Bulgaria carried out by the CPT from 25 September to 6 October 2017, Para 24, P. 19.
