Здоров’я неповнолітніх, позбавлених волі, необхідно охороняти відповідно до встановлених медичних стандартів, що застосовуються до неповнолітніх у цілому у вільному суспільстві. Влада завжди повинна керуватися найкращими інтересами дитини, а дитині слід гарантувати належний догляд та захист. Більше того, якщо влада вирішує питання щодо позбавлення свободи неповнолітнього, слід зробити медичну оцінку стану здоров’я дитини, щоб визначити, чи можна його чи її розміщувати в центрі для утримання неповнолітніх.
«Blokhin v. Russia» [GC], п. 138[1]
При розгляді питання, що стосується медичного обслуговування в тюрмах, Комітет керується у своїй роботі рядом загальних критеріїв (доступ до лікаря, рівність догляду, згода пацієнта і конфіденційність, профілактика захворювань, професійна незалежність та професійна компетенція)[2].
Крім того, у своїй 23-ій Загальній доповіді, Комітет детально виклав свої стандарти, що стосуються ролі тюремної служби охорони здоров’я в запобіганні жорстокого поводження (зокрема, шляхом систематичної реєстрації травм та надання інформації відповідним органам). Природно, всі вищезазначені стандарти застосовуються в рівній мірі до закладів для неповнолітніх[3].
При цьому повинна приділятися особлива увага конкретним медичним потребам неповнолітніх, позбавлених волі. Особливо важливо, щоб медико-санітарна допомога, що пропонується неповнолітнім, становила невід’ємну частину багатопрофільної (медико-психо-соціальної) програми допомоги. Це передбачає, зокрема, що при вступі до виправної установи всі неповнолітні повинні проходити всебічну індивідуальну оцінку медичних, психологічних і соціальних потреб, і що завжди існує тісна координація між роботою медико-санітарної команди установи (лікарі, медсестри, психологи тощо) й іншими фахівцями, зокрема фахівцями з навчання, соціальними працівниками і вчителями, які постійно контактують з ув’язненими. Мета повинна полягати в тому, щоб медико-санітарна допомога, яка надається неповнолітнім ув’язненим, була складовою частиною невидимої комплексної мережі підтримки та терапії[4].
Усі неповнолітні мають бути належним чином опитані і фізично обстежені лікарем або кваліфікованою медсестрою, яка звітує лікарю, якомога швидше після їх надходження до центру утримання під вартою, за можливості в день прибуття. У разі належного виконання, таке медичне обстеження при надходженні має дозволяти медичній службі виявляти неповнолітніх з потенційними проблемами здоров’я (наприклад, наркоманією, пережитим сексуальним насильством і суїцидальними тенденціями). Виявлення таких проблем на досить ранньому етапі сприятиме вжиттю ефективних превентивних заходів в рамках медико-психо-соціальної програми допомоги установи[5].
Також широко визнано, що затримані неповнолітні мають тенденцію проявляти ризиковану поведінку, особливо по відношенню до наркотиків, алкоголю і сексу, і що вони можуть завдавати собі шкоди. В результаті, в кожному центрі утримання для неповнолітніх повинна існувати всеосяжна стратегія з реагування на зловживання психоактивними речовинами (зокрема профілактики та лікування) та профілактики нанесення шкоди самому собі і суїциду. Забезпечення медичної освіти щодо заразних захворювань є ще одним важливим елементом програми медико-санітарної допомоги. Неповнолітні, які мають проблеми з психічним здоров’ям, мають знаходитися під опікою лікарів-психіатрів і психологів, що спеціалізуються в галузі охорони психічного здоров’я дітей та підлітків[6].
Особлива увага завжди має приділятися потребам охорони здоров’я неповнолітніх жіночої статі: повинен бути забезпечений доступ до гінекологів та освіти щодо охорони здоров’я жінок. Вагітні неповнолітні дівчата та неповнолітні матері повинні отримувати відповідну підтримку та медичну допомогу в місцях позбавлення волі; наскільки це можливо, повинні застосовуватися альтернативи триманню під вартою або ув’язненню. У зв’язку з цим, відповідні стандарти для жінок, позбавлених волі, які КЗК розробив в Десятій Загальній доповіді, однаково стосуються затриманих неповнолітніх жінок[7].
Медичний персонал повинен відігравати активну роль у контролі якості і кількості їжі. Стан харчування неповнолітніх повинен оцінюватися шляхом, серед іншого, складання діаграми зростання для тих неповнолітніх, які досі перебувають у фазі росту[8].
[1] «Blokhin v. Russia» [GC], application № 47152/06, judgment 23.03.2016
[2] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 113.
[3] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 113.
[4] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 114.
[5] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 115.
[6] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 116.
[7] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 117.
[8] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 118.
