Страждання заявниці були посилені тим фактом, що їй не повідомили про видалення частини тіла її чоловіка. Через два роки їй повідомили про незавершене кримінальне розслідування та про потенційно протиправні дії, вчинені щодо тіла її померлого чоловіка. Зрозуміло, що в цей момент заявниця пережила особливий біль та усвідомила, що її чоловік міг бути похований зі слідами дій, що були вчинені з його тілом у Центрі СМЕ.
«Elberte v. Latvia», п. 141[1]
Страждання заявниці були обумовлені не лише порушенням її прав як найближчого родича та пов’язаною з цим невизначеністю щодо того, що було зроблено у Центрі СМЕ, проте й через насильницький характер дій, вчинених з тілом її померлого чоловіка.
«Elberte v. Latvia», п. 142
За цих обставин відхиляються заперечення Уряду про те, що скарга заявниці не підпадає під дію статті 3 Конвенції і що заявниця не може вважатися жертвою у цьому відношенні. Суд не сумнівається, що страждання, заподіяні заявниці, становили таке, що принижує гідність, поводження, яке суперечить статті 3 Конвенції.
«Elberte v. Latvia», п. 143
[1] «Elberte v. Latvia», application № 61243/08, judgment 13.01.2015
