Активне просування контакту із зовнішнім світом може бути особливо корисним для неповнолітніх, позбавлених волі, багато з яких можуть мати поведінкові проблеми, пов’язані з емоційною депривацією або відсутністю соціальних навичок. Необхідно докласти всіх зусиль, щоб забезпечити для всіх неповнолітніх ув’язнених можливість контактувати зі своїми сім’ями та іншими особами з моменту їх розміщення у центрах утримання під вартою[1].
Поняття сім’ї повинно тлумачитися широко, з тим щоб включити контакти з особами, з якими неповнолітні встановили відносини, порівнювані з сімейними, навіть якщо відносини не були оформлені[2].
Для їх соціальної інтеграції неповнолітні повинні, наскільки це можливо, також мати регулярні відпустки (у супроводі або поодинці)[3].
Неповнолітні повинні мати право на відвідування тривалістю більш ніж одна година щотижня; вони також повинні бути в змозі приймати відвідувачів у вихідні дні. Короткострокові візити повинні бути дозволені, як правило, у відкритих умовах[4].
Комітет спостерігав у деяких країнах, що неповнолітні мають право на довгострокові неконтрольовані відвідування. За винятком випадків, коли це не в інтересах неповнолітніх, такий підхід особливо вітається з метою підтримання сімейного життя неповнолітнього і його/її близьких родичів та реінтеграції неповнолітнього у суспільство[5].
Усі неповнолітні, зокрема ті, що перебувають у попередньому ув’язненні, повинні мати частий доступ до телефону, а також можливість здійснювати своє право на листування у будь-який час[6].
З міркувань безпеки окремі телефонні розмови і листування можуть контролюватися та можуть бути заборонені лише у виняткових випадках. Будь-яке таке рішення повинне бути основане на обґрунтованому ризику змови або іншої незаконної діяльності, і діяти упродовж визначеного періоду[7].
У деяких установах, які відвідав Комітет, неповнолітні мають право спілкуватися з членами сім’ї на регулярній основі за допомогою безкоштовних голосових послуг передачі голосу через Інтернет (VoIP). Така практика вельми вітається. Однак, вона не повинна розглядатися як заміна відвідуванням[8].
Інформація про переведення, звільнення, дисциплінарні санкції, захисні заходи й заходи безпеки, які застосовуються до неповнолітніх, а також про будь-які хвороби, травми або смерть повинна негайно надаватися батькам або законним представникам неповнолітнього[9].
[1] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 122.
[2] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 122.
[3] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 122.
[4] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 123.
[5] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 123.
[6] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 124.
[7] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 124.
[8] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 124.
[9] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 125.
