Держава повинна забезпечити тримання особи в умовах, які відповідають принципу поваги до її людської гідності, щоб спосіб і метод виконання покарання не завдавали засудженому душевного страждання чи мук, які б перевищували невідворотний рівень страждання, притаманного ув’язненню, і щоб здоров’я і добробут особи були належним чином забезпечені. Оцінюючи умови тримання, необхідно врахувати сукупний вплив цих умов, а також тривалість тримання в цих умовах.
«A. and Others v. the UK» [GC], п. 128[1]; «Aleksandr Vladimirovich Smirnov v. Ukraine», п. 57; «Kafkaris v. Cyprus» [GC], п. 96; «Kharchenko v. Ukraine», п. 50; «Krivolapov v. Ukraine», п. 74[2]; «Lada v. Ukraine», п. 34[3]; «Lotarev v. Ukraine», п. 99; «Lutsenko v. Ukraine (№ 2)», п. 116; «Moiseyev v. Russia», п. 121; «Muršić v. Croatia», п. 50; «Neshkov and Others v. Bulgaria», п. 228; «Ostrovar v. Moldova», п.п. 79-80; «Pisaroglu v. Moldova», п.п. 17-18[4]; «Pokhlebin v. Ukraine», п. 47; «Rodic and Others v. Bosnia and Herzegovina», п. 67; «Varga and Others v. Hungary», п. 71; «Visloguzov v. Ukraine», п. 56; «Zakshevskiy v. Ukraine», п. 73[5]
Беручи до уваги скарги заявника на переповненість, проблеми з вентиляцією, освітленням, опаленням і харчуванням, що не були спростовані Урядом, Суд доходить висновку, що матеріальні умови тримання заявника під вартою упродовж зазначеного терміну були такими, що принижують гідність, на порушення статті 3 Конвенції.
«Aleksandr Vladimirovich Smirnov v. Ukraine», п. 61
Умови ув’язнення можуть іноді бути нелюдським або такими, що принижують гідність поводженням. Оцінюючи умови тримання під вартою, потрібно оцінювати кумулятивний ефект цих умов, а також заяви, що зробив заявник.
«Korneykova and Korneykov v. Ukraine», п. 146; «Lorsé and Others v. the Netherlands», п. 61[6]; «Idalov v. Russia» [GC], п. 94; «Dougoz v. Greece», п. 46; «Lotarev v. Ukraine», п. 99; «Melnik v. Ukraine», п. 93
Окрім необхідності мати достатній особистий простір, інші аспекти фізичних умов тримання під вартою мають значення для оцінки відповідності статті 3 Конвенції. Такі елементи включають доступ до фізичних вправ, природне освітлення або повітря, наявність вентиляції та відповідність основним санітарно-гігієнічним вимогам.
«Feilazoo v. Malta», п. 83[7]
Тюремні стандарти, розроблені КЗК, конкретно згадують про фізичні вправи на свіжому повітрі і вважають базовою гарантією добробуту в’язнів те, що всім без винятку дозволяється принаймні одну годину щодня виконувати вправи на свіжому повітрі і бажано як частину більш широкої програми діяльності поза камерою.
«Feilazoo v. Malta», п. 83
[1] «A. and Others v. the UK» [GC], application № 3455/05, judgment 19.02.2009
[2] «Krivolapov v. Ukraine», application № 5406/07, judgment 02.10.2018
[3] «Lada v. Ukraine», application № 32392/07, judgment 06.02.2018
[4] «Pisaroglu v. Moldova», application № 21061/11, judgment 03.03.2015
[5] «Zakshevskiy v. Ukraine», application № 7193/04, judgment 17.03.2016
[6] «Lorsé and Others v. the Netherlands», application № 52750/99, judgment 04.02.2003
[7] «Feilazoo v. Malta», application № 6865/19, judgment 11.03.2021
