Комітет залишається стурбованим тим, що акти навмисного фізичного самоушкодження все ще вважаються дисциплінарним проступком і можуть призвести до покарання у вигляді одиночного ув’язнення. Крім того, ув’язнені, які завдають собі шкоди, все ще повинні нести витрати на будь-яке лікування, за винятком випадків голодування[1].
Акти самоушкодження часто свідчать про стани психологічного або психіатричного характеру, і до них слід підходити з терапевтичної, а не каральної точки зору. У цьому контексті всі випадки самоушкодження повинні оцінюватися з медичної точки зору одразу після інциденту для визначення ступеня ураження та оцінки психологічного стану ув’язненого[2].
Зобов’язання ув’язнених, які завдають собі тілесних ушкоджень, оплачувати надану їм медичну допомогу є абсолютно неприйнятним[3].
Комітет рекомендує владі Румунії забезпечити, щоб акти самоушкодження та спроби самогубства ув’язнених більше не підлягали дисциплінарному покаранню[4].
[1] Report on the visit to Moldova carried out by the CPT from 28 January to 7 February 2020, Para 96, P. 42.
[2] Report on the visit to Moldova carried out by the CPT from 28 January to 7 February 2020, Para 98, P. 43.
[3] Report on the visit to Moldova carried out by the CPT from 28 January to 7 February 2020, Para 98, P. 43.
[4] Report on the visit to Romania carried out by the CPT by the CPT from 7 to 19 February 2018, Para 131, P. 77; Report on the visit to Romania carried out by the CPT from 10 to 21 May 2021, Para 126, P. 63.
