Явна недостатність харчування ув’язненого може сама по собі порушити питання відповідно до статті 3 Конвенції.
«Dudchenko v. Russia», п. 130[1]; «Kadiķis v. Latvia (№ 2)», п. 55[2]; «Stepuleac v. Moldova», п. 55[3]; «Guliyev v. Russia», п. 62[4]
Одноразове (на день) харчування становить форму поводження, забороненого статтею 3 Конвенції.
«Kadiķis v. Latvia (№ 2)», п. 55[5]; «Stepuleac v. Moldova», п. 55[6]
Суд встановив відсутність порушення статті 3 Конвенції, у ситуації, коли їжа, що подавалася ув’язненим тричі на день, регулярно перевірялася в’язничним лікарем та компетентними державними органами, які не визнавали її неякісною.
«Muršić v. Croatia» [GC], п. 166[7]
Питання повноцінного харчування стає принциповим у випадку ув’язнення жінки, яка годує дитину груддю.
«Korneykova and Korneykov v. Ukraine», п. 141[8]
Питання надання повноцінного харчування набуває більшої актуальності під час транспортування ув’язненого до суду.
«Starokadomskiy v. Russia», п. 58[9]
Ненадання ув’язненому води та їжі упродовж 24-х годин після доставляння до в’язниці є поводженням, забороненим статтею 3 Конвенції.
«S.F. and Others v. Bulgaria», п. 87[10]
Питання, пов’язане з харчуванням, може виникнути в контексті статті 3 Конвенції, коли адміністрація в’язниці відмовляє ув’язненому в забезпеченні його певною дієтою та ігнорує індивідуальні потреби ув’язненого у харчуванні.
«D. and E.S. v. the United Kingdom»[11]
Обов’язок органів влади забезпечувати харчування ув’язнених, безперечно, можна трактувати як такий, що вимагає врахування особливих дієтичних вимог, а саме їжі, яку ув’язнений не може вживати з огляду на релігійні чи інші перешкоди.
«D. and E.S. v. the United Kingdom»
Забезпечення їжею ув’язненого відповідно до його релігійних переконань має важливе значення, оскільки дотримання дієтичних норм можна вважати прямим вираженням переконань у розумінні статті 9 Конвенції.
«Cha’are Shalom Ve Tsedek v. France» [GC], п. 73[12]; «Vartic v. Romania (№ 2)», п.п. 33-36[13]; «Jakóbski v. Poland», п. 45[14]
Ненадання дієтичного харчування ув’язненому з огляду на стан його здоров’я не може бути виправдано економічними труднощами органів державної влади.
«Ebedin Abi v. Turkey», п.п. 31-54[15]
Органи влади були зобов’язані доручити спеціалісту оцінити стандартне меню, запропоноване відповідною в’язницею, і одночасно запросити заявника пройти медичний огляд, спеціально пов’язаний з його скаргами на стан здоров’я.
«Ebedin Abi v. Turkey», п.п. 31-54
Комітет рекомендує владі Італії вжити заходів для покращення якості їжі у в’язницях, а також докласти зусиль для задоволення різноманітних культурних та харчових вимог ув’язнених. Крім того, варто подумати про те, щоб подавати вечерю пізніше або запропонувати додатковий перекус пізніше ввечері[16].
[1] «Dudchenko v. Russia», application № 37717/05, judgment 07.11.2017
[2] «Kadiķis v. Latvia (№ 2)», application № 62393/00, judgment 04.05.2006
[3] «Stepuleac v. Moldova», application № 8207/06, judgment 06.11.2007
[4] «Guliyev v. Russia», application № 24650/02, judgment 19.06.2008
[5] «Kadiķis v. Latvia (№ 2)», application № 62393/00, judgment 04.05.2006
[6] «Stepuleac v. Moldova», application № 8207/06, judgment 06.11.2007
[7] «Muršić v. Croatia» [GC], application № 7334/13, judgment 20.10.2016
[8] «Korneykova and Korneykov v. Ukraine», application № 56660/12, judgment 24.03.2016
[9] «Starokadomskiy v. Russia», application № 42239/02, judgment 31.07.2008
[10] «S.F. and Others v. Bulgaria», application № 8138/16, judgment 07.12.2017
[11] «D. and E.S. v. United Kingdom», the Commission decision, application № 13669/88, adopted 07.03.1990
[12] «Cha’are Shalom Ve Tsedek v. France» [GC], application 27417/95, judgment 27.06.2000
[13] «Vartic v. Romania (№ 2)», application № 14150/08, judgment 17.12.2013
[14] «Jakóbski v. Poland», application № 18429/06, judgment 07.12.2010
[15] «Ebedin Abi v. Turkey», application № 10839/09, judgment 13.03.2018
[16] Report on the periodic visit to Italy carried out by the CPT from 28 March to 8 April 2022, Para. 90, P. 35.
