Можливість для осіб, які затримані поліцією, мати доступ до адвоката, є однією з основоположних гарантій проти жорстокого поводження[1].
Існування такої можливості має стримуючий вплив на тих, хто схильний до жорстокого поводження щодо затриманих. Адвокат є саме тією особою, що може вжити відповідних заходів у разі, якщо жорстоке поводження дійсно має місце[2].
Ризик залякування та фізичного жорстокого поводження є найвищим одразу після затримання. Щоб бути ефективним, право доступу до адвоката має бути гарантовано від самого початку затримання[3].
Право на доступ до адвоката має застосовуватися з моменту затримання незалежно від конкретного правового статусу особи, а точніше, здійснення цього права не повинно залежати від офіційного оголошення особи «підозрюваним». Наприклад, у багатьох правових системах в Європі особи можуть бути зобов’язані приходити до правоохоронних органів – і залишатися там – упродовж певного періоду як «свідки» або для «надання інформації»; Водночас ці особи можуть піддаватися ризику жорстокого поводження[4].
Право на доступ до адвоката повинно надаватися кожному затриманому незалежно від того, наскільки дрібним є правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється[5].
Особи можуть бути позбавлені волі на кілька тижнів за вчинення адміністративного правопорушення. Комітет не вбачає ніяких підстав для позбавлення цих осіб права на доступ до адвоката[6].
Комітет уже неодноразово стикався з такою практикою, коли осіб, які у дійсності підозрювались у скоєнні злочину, формально утримували у зв’язку з адміністративним правопорушенням для того, щоб уникнути застосування гарантій, які застосовуються до осіб, що підозрюються у скоєнні злочину. Виключення певних категорій правопорушень зі сфери застосування права на доступ до адвоката неминуче призводить до ризику розвитку такого роду лазівок[7].
Право на доступ до адвоката повинно застосовуватися незалежно від тяжкості злочину, в скоєнні якого підозрюється затримана особа. Дійсно, особи, які підозрюються в скоєнні особливо тяжких злочинів більш ніж інші ризикують піддатися жорстокому поводженню і, отже, більш ніж інші потребують доступу до адвоката. Отже, Комітет виступає проти заходів, які передбачають систематичну відмову упродовж визначеного періоду в доступі до адвоката для затриманих осіб, які підозрюються у вчиненні певних категорій злочинів (наприклад, злочинів, що караються відповідно до антитерористичного законодавства). Питання про те, чи є обмеження права на доступ до адвоката виправданим, має оцінюватися у кожному конкретному випадку, а не визначатися категорією злочинів[8].
Комітет повністю визнає, що в окремих випадках може бути необхідно упродовж певного часу не дозволяти затриманій особі бачитися із самостійно обраним нею адвокатом. Однак це не повинно призводити до того, що особі буде повністю відмовлено у доступі до адвоката упродовж періоду, про який йде мова. У таких випадках має бути забезпечено доступ до іншого незалежного адвоката, якому можна довіряти, щоб не ставити під загрозу законні інтереси слідства. Це цілком можливо зробити, якщо заздалегідь знайти задовільні рішення для такого роду ситуації, порадившись з місцевою колегією адвокатів або спілкою юристів[9].
Право на доступ до адвоката під час утримання в поліції має охоплювати право зустрітися з ним та спілкуватися віч-на-віч. Саме якщо розглядати це як гарантію проти жорстокого поводження (на відміну від засобів, що забезпечують справедливий судовий розгляд), дуже важливо, щоб адвокат був фізично присутнім біля затриманої особи. Тільки це надає можливість точно оцінити її фізичний і психологічний стан. Крім того, якщо зустріч з адвокатом не проходить у приватному порядку, затримана особа може побоюватися розповідати, яким чином з нею поводяться. Допустивши, що, як виняток, інтереси особи може захищати не обраний нею адвокат, а замість нього інший адвокат, обраний відповідно до узгодженої заздалегідь процедури, Комітет не вбачає жодної необхідності відступати від принципу конфіденційності зустрічей між адвокатом і зацікавленою особою[10].
Право на доступ до адвоката повинно також охоплювати право на присутність адвоката під час допиту, а також можливість для адвоката брати участь у допиті затриманого. Очевидно, що це не повинно ні заважати поліції відразу ж починати допитувати затриману особу, яка скористалася своїм правом на доступ до адвоката, ще до прибуття адвоката, якщо цього вимагає крайня терміновість справи, що розглядається, ні виключати можливість замінити адвоката, який перешкоджає належному проведенню допиту. Разом з тим, у разі виникнення такої ситуації, поліція згодом повинна відповідати за свої дії[11].
Для того, щоб право на доступ до адвоката під час затримання ефективно забезпечувалося на практиці, необхідно передбачити відповідну процедуру для осіб, які не мають фінансової змоги оплатити послуги адвоката[12].
[1] Доступ до адвоката як засіб запобігання неналежному поводженню. 21-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2011)28-part1, 2011. П. 18.
[2] Доступ до адвоката як засіб запобігання неналежному поводженню. 21-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2011)28-part1, 2011. П. 18.
[3] Доступ до адвоката як засіб запобігання неналежному поводженню. 21-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2011)28-part1, 2011. П. 18.
[4] Доступ до адвоката як засіб запобігання неналежному поводженню. 21-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2011)28-part1, 2011. П. 18.
[5] Доступ до адвоката як засіб запобігання неналежному поводженню. 21-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2011)28-part1, 2011. П. 20.
[6] Доступ до адвоката як засіб запобігання неналежному поводженню. 21-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2011)28-part1, 2011. П. 20.
[7] Доступ до адвоката як засіб запобігання неналежному поводженню. 21-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2011)28-part1, 2011. П. 20.
[8] Доступ до адвоката як засіб запобігання неналежному поводженню. 21-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2011)28-part1, 2011. П. 21.
[9] Доступ до адвоката як засіб запобігання неналежному поводженню. 21-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2011)28-part1, 2011. П. 22.
[10] Доступ до адвоката як засіб запобігання неналежному поводженню. 21-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2011)28-part1, 2011. П. 23.
[11] Доступ до адвоката як засіб запобігання неналежному поводженню. 21-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2011)28-part1, 2011. П. 24.
[12] Доступ до адвоката як засіб запобігання неналежному поводженню. 21-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2011)28-part1, 2011. П. 25.
