Жорстокість поводження має сягати певного мінімального рівня, щоб на неї поширювалася юрисдикція статті 3 Конвенції. Оцінка цього мінімуму неминуче відносна; вона залежить від сукупності фактів у справі – таких як, наприклад, характер і обставини поводження, форма і спосіб його реалізації, тривалість, фізичні та психічні наслідки, а в деяких випадках – стать, вік і стан здоров’я потерпілого.
«97 members of the Gldani Congregation… v. Georgia», п. 95; «A., B. and C. v. Ireland», п. 164; «A.N. v. Ukraine», п. 65[1]; «A.V. v. Ukraine», п. 47; «Afanasyev v. Ukraine», п. 60; «Aliev v. Ukraine», п. 130; «Apostu v. Romania», п. 78[2]; «Assenov and Others v. Bulgaria», п. 94[3];
«Batı and Others v. Turkey», п. 120; «Bekos and Koutropoulos v. Greece», п. 49; «Bouyid v. Belgium» [GC], п. 86[4]; «Burlya and Others v. Ukraine», п. 120[5]; «Chember v. Russia», п. 48; «Cobzaru v. Romania», п. 60; «D.G. v. Ireland», п. 95[6]; «D.M.D. v. Romania», п. 40[7]; «Danilov v. Ukraine», п. 78; «Dankevich v. Ukraine», п. 122[8]; «Davydov and Others v. Ukraine», п. 263; «Đorđević v. Croatia», п. 94; «Dybeku v. Albania», п. 36[9]; «Egmez v. Cyprus», п. 77; «El-Masri v. the FYRM» [GC], п. 196; «G. v. France», п. 38[10]; «Gorbatenko v. Ukraine», п. 105; «Gordiyenko v. Ukraine», п. 72[11]; «Haidn v. Germany», п. 105[12]; «Hovhannisyan v. Armenia», п. 48[13]; «Hristozov and Others v. Bulgaria», п. 110; «Idalov v. Russia» [GC], п. 91; «Ireland v. the UK», п. 162; «Ismailov v. Ukraine», п. 36[14]; «Iwańczuk v. Poland», п. 49; «Kafkaris v. Cyprus» [GC], п. 96[15]; «Karabet and Others v. Ukraine», п. 297; «Kharchenko v. Ukraine», п. 50[16]; «Khokhlich v. Ukraine», п. 163; «Kobets v. Ukraine», п. 41[17]; «Kudła v. Poland», п. 94; «Kulik v. Ukraine», п. 113[18]; «Lorsé and Others v. the Netherlands», п. 59; «M. and M. v. Croatia», п. 131[19]; «Malenko v. Ukraine», п. 46[20]; «Mamatkulov and Abdurasulovic v. Turkey», п. 69[21]; «Melnik v. Ukraine», п. 92; «Muršić v. Croatia», п. 48; «N.V. the UK», п. 29[22]; «Naumenko v. Ukraine», п. 108; «Nazarenko v. Ukraine», п. 125; «Neshkov and Others v. Bulgaria», п. 226; «Okhrimenko v. Ukraine», п. 82; «Oleksandr Petrovych Kulakov v. Ukraine» (dec.)[23]; «Oleksiy Mykhaylovych Zakharkin v. Ukraine», п. 54; «Ostrovar v. Moldova», п. 76; «Oya Ataman v. Turkey», п. 23; «Pantea v. Romania», п. 180; «Peers v. Greece», п.п. 67-68, 74; «Pokhlebin v. Ukraine», п. 46[24]; «Raninen v. Finland», п. 55; «Rodic and Others v. Bosnia and Herzegovina», п. 67; «Sergey Antonov v. Ukraine», п. 70; «Soering v. the UK», п. 100; «Steven Willcox and Scott Hurford v. the UK» (dec.), п. 73[25]; «Tarakhel v. Switzerland», п. 94[26]; «Tekin v. Turkey», п. 52[27]; «Tymoshenko v. Ukraine», п. 197; «Ukhan v. Ukraine», п. 56[28]; «Valasinas v. Lithuania», п.п. 100-101; «Varga and Others v. Hungary», п. 69; «Visloguzov v. Ukraine», п. 56[29]; «Voloshyn v. Ukraine», п. 48; «Vorobyev v. Ukraine», п. 50[30]; «Wiktorko v. Poland», п. 44; «Yevgeniy Petrenko v. Ukraine», п. 77[31]; «Zhebrailova and Others v. Russia», п. 54; «Znaykin v. Ukraine», п. 47[32]
Для того, щоб визначити, чи досягнуло поводження мінімального рівня жорстокості, Суд може взяти до уваги інші фактори, зокрема, мету, з якою було застосовано жорстоке поводження, разом з наміром або мотивом, контекст, в якому було застосовано жорстоке поводження, наприклад атмосферу підвищеної напруженості та емоцій; та чи була жертва особливо вразливою у цій ситуації.
«Khachaturov v. Armenia», п. 82[33]
Відповідно страждання та приниження повинні в будь-якому разі виходити за межі невідворотного елементу страждання та приниження, пов’язаного з певною формою законного поводження або покарання. Заходи, які позбавляють особу її свободи, часто можуть містити такий елемент. Відповідно до статті 3 Конвенції, держава повинна забезпечити тримання особи під вартою в умовах, які відповідають принципу поваги до людської гідності, щоб спосіб і метод виконання заходу не завдавали їй душевного страждання чи мук, які б перевищували невідворотній рівень страждання, притаманного триманню під вартою, і щоб з огляду на практичні вимоги ув’язнення її здоров’я та добробут були належним чином забезпечені.
«Idalov v. Russia» [GC], п. 93; «Aliev v. Ukraine», п. 130; «Kudła v. Poland», п.п. 92-94; «Nazarenko v. Ukraine», п. 126; «Khokhlich v. Ukraine», п. 163
Жорстоке поводження, яке досягає такого мінімального рівня жорстокості, зазвичай включає у себе фактичне завдання тілесних ушкоджень або сильне фізичне або душевне страждання. Проте навіть за їх відсутності у випадку, коли поводження принижує або ганьбить особу, демонструючи відсутність поваги до її людської гідності або нехтування її людською гідністю, або викликає відчуття страху, тривоги або неповноцінності, здатне зламати моральний або фізичний опір особи, його можна характеризувати як таке, що принижує людську гідність, і воно також підпадатиме під заборону статті 3 Конвенції.
«Sergey Antonov v. Ukraine», п. 71; «Pretty v. the UK», п. 52
Застосування до особи, позбавленої свободи, фізичної сили мірою, яка не є абсолютно необхідною з огляду на її поведінку, принижує людську гідність і в принципі становить порушення права, встановленого статтею 3 Конвенції.
«Kucheruk v. Ukraine», п. 131; «Hovhannisyan v. Armenia», п. 49; «Ribitsch v. Austria», п. 38[34]; «Berliński v. Poland», п. 59[35]
Беручи до уваги обставини інциденту та, зокрема, відсутність будь-яких принижуючих та/або каральних елементів, Суд приходить до висновку, що, хоча приймання душу перед офіцерами міграційного центру повинно спричинити моральні незручності для заявника, ці незручності самі по собі не досягають мінімального рівня суворості, необхідного, щоб потрапити у сферу дії статті 3 Конвенції.
«Monir Lotfy v. Cyprus», п. 137
[1] «A.N. v. Ukraine», application № 13837/09, judgment 29.01.2015
[2] «Apostu v. Romania», application № 22765/12, judgment 03.02.2015
[3] «Assenov and Others v. Bulgaria», application № 24760/94, judgment № 28.10.1998
[4] «Bouyid v. Belgium» [GC], application № 23380/09, judgment 28.09.2015
[5] «Burlya and Others v. Ukraine», application 3289/10, judgment 06.11.2018
[6] «D.G. v. Ireland», application № 39474/98, judgment 16.05.2002
[7] «D.M.D. v. Romania», application № 23022/13, judgment 03.10.2017
[8] «Dankevich v. Ukraine», application № 21987/93, judgment 18.12.1996
[9] «Dybeku v. Albania», application № 41153/06, judgment 18.12.2007
[10] «G. v. France», application № 27244/09, judgment 23.02.2012
[11] «Gordiyenko v. Ukraine», application № 27620/09, judgment 16.10.2014
[12] «Haidn v. Germany», application № 6587/04, judgment 13.01.2011
[13] «Hovhannisyan v. Armenia», application № 18419/13, judgment 19.07.2018
[14] «Ismailov v. Ukraine», application № 17323/04, judgment 27.11.2008
[15] «Kafkaris v. Cyprus» [GC], application № 21906/04, judgment 12.02.2008
[16] «Kharchenko v. Ukraine», application № 40107/02, judgment 10.02.2011
[17] «Kobets v. Ukraine», application № 16437/04, judgment 14.02.2008
[18] «Kulik v. Ukraine», application № 34515/04, judgment 02.02.2017
[19] «M. and M. v. Croatia», application № 10161/13, judgment 03.09.2015
[20] «Malenko v. Ukraine», application № 18660/03, judgment 19.02.2009
[21] «Mamatkulov and Abdurasulovic v. Turkey», applications № 46827/99, № 46951/99
[22] «N. v. the UK», application № 26565/05, judgment 27.05.2008
[23] «Oleksandr Petrovych Kulakov v. Ukraine» (dec.), application № 12944/02 (decision as to the admissibility, 16.11.2010)
[24] «Pokhlebin v. Ukraine», application № 35581/06, judgment 20.05.2010
[25] «Steven Willcox and Scott Hurford v. the UK» (dec.), applications № 43759/10, № 43771/12
[26] «Tarakhel v. Switzerland», application № 29217/12, judgment 04.11.2014
[27] «Tekin v. Turkey», application № 22496/93, judgment 09.06.1998
[28] «Ukhan v. Ukraine», application № 30628/02, judgment 18.12.2008
[29] «Visloguzov v. Ukraine», application № 32362/02, judgment 20.05.2010
[30] «Vorobyev v. Ukraine», application № 28242/10, judgment 16.10.2014
[31] «Yevgeniy Petrenko v. Ukraine», application № 55749/08, judgment 29.01.2015
[32] «Znaykin v. Ukraine», application № 37538/05, judgment 07.10.2010
[33] «Khachaturov v. Armenia», application № 59687/17, judgment 24.06.2021
[34] «Ribitsch v. Austria», application № 18896/91, judgment 04.12.1995
[35] «Berliński v. Poland», applications № 27715/95, № 30209/96, judgment 20.06.2002
