Обшук, поєднаний з роздяганням, може бути необхідним для цілей убезпечення у в’язниці або для запобігання порушення порядку та вчинення злочинів.
«Van de Ven v. the Netherlands», п. 60[1]; «Iwańczuk v. Poland», п. 59[2]
Суд усвідомлює необхідність убезпечення у місцях несвободи. Однак такі примусові та потенційно принижуючі заходи, такі як обшуки або обшуки у поєднанні з роздяганням, вимагають правдоподібного обґрунтування. Відсутність такого обґрунтування може призвести до порушення статті 8 Конвенції.
«Dejnek v. Poland», п.п. 75-56.
Обшук, поєднаний з роздяганням, посягає на гідність особи, за винятком ситуацій, коли його може бути виправдано конкретними обставинами. Хоч у деяких випадках для забезпечення в’язничної безпеки або запобігання порушенням внутрішнього порядку у в’язниці й справді може потребуватися обшук з роздяганням догола, такий захід має вживатися належним чином. У таких випадках є обов’язковим дотримання форми обшуку, а сама процедура не може бути образливою за формою. Так само виключається присутність осіб протилежної статі.
«Valasinas v. Lithuania», п. 117; «Iwańczuk v. Poland», п.п. 58-59
При вирішенні питання про порушення статті 3 Конвенції під час обшуку необхідно брати до уваги наявність або відсутність умислу з боку агентів держави, а також реакцію на такий обшук з боку особи, яка була піддана обшуку.
«S.J. v. Luxembourg (№ 2)», п.п. 55-62[3]
У цій справі засуджених обшукували з роздяганням догола при вході та на виході з території підприємства колонії. При цьому Суду не було надано інформації про особливості виробничого процесу на підприємстві або якоїсь іншої інформації, яка могла б пояснити доцільність такої практики. Крім того, обшуки з роздяганням догола проводились за присутності інших засуджених і жодних засобів, необхідних для проведення такого заходу, не було. Зважаючи на ці обставини, проведення обшуків, під час яких заявника роздягали догола, принижували його людську гідність та становили порушення статті 3 Конвенції.
«Malenko v. Ukraine», п. 61
Заявникові не просто наказали роздягнутися. Він був роздягнутий поліцейськими, коли він перебував у безпорадному стані. Сама процедура роздягання була заходом, пов’язаним із широким втручанням та приниженням гідності, незважаючи на відсутність потреби в такій процедурі. Якихось доводів на користь потреби в повному особистому огляді наведено не було. У заявника, на якого вже одягли наручники, шукали зброю, а не наркотики чи якісь інші дрібні предмети, які важко помітити під час простого особистого обшуку без повного роздягання.
«Wieser v. Austria, п. 40[4]
Заявнику було наказано роздягнутися перед групою в’язничних офіцерів, проте жодних вагомих причин не було наведено, щоб встановити, що цей наказ, з огляду на особистість заявника та всі інші обставини справи, був необхідним та виправданим з міркувань безпеки.
«Iwańczuk v. Poland», п. 58
[1] «Van de Ven v. the Netherlands», application № 50901/99, judgment 04.02.2003
[2] «Iwańczuk v. Poland», application № 25196/94, judgment 15.11.2001
[3] «S.J. v. Luxembourg (№ 2)», application № 47229/12, judgment 31.10.2013
[4] «Wieser v. Austria», application № 2293/03, judgment 22.02.2007
