Саме в період, який безпосередньо слідує за арештом, люди піддаються найбільшому ризику жорстокого поводження. З огляду на це, Комітет відстоює три основні гарантії, а саме: право затриманих осіб повідомити близького родича або іншу особу про їх утримання під вартою, право на доступ до адвоката й право на доступ до лікаря, які повинні застосовуватися з самого початку затримання (тобто з моменту, щойно особа зобов’язана залишатися в правоохоронній установі)[1].
Неповнолітні ніколи не повинні не піддаватися поліцейським допитам, примусово робити будь-яку заяву або підписати будь-який документ стосовно правопорушення, у вчиненні якого вони підозрюються, за відсутності адвоката та, в принципі, довіреної дорослої особи. Такі запобіжники захистять цю вікову групу та забезпечать їм підтримку дорослих, щоб їм не доводилося самостійно приймати рішення з важливими правовими наслідками[2].
Комітет закликає владу Румунії забезпечити, щоб усіх неповнолітніх супроводжували дорослі, яким вони довіряють, та адвокат під час усіх процедур кримінального провадження[3].
Враховуючи їх вразливість, неповнолітні, які утримуються в поліцейській дільниці, завжди повинні користуватися такими додатковими гарантіями проти жорстокого поводження:
– співробітники правоохоронних органів повинні перебувати під формальним зобов’язанням забезпечити, щоб родичам або іншій дорослій особі, якій довіряє неповнолітній, було повідомлено про те, що неповнолітнього було затримано (незалежно від того, просив неповнолітній зробити це чи ні);
– затримані неповнолітні ніколи не повинні піддаватися допиту і їм не повинно пропонуватися зробити будь-яку заяву або підписати будь-який документ про правопорушення, у скоєнні якого він/вона підозрюється, без присутності адвоката і, в принципі, дорослої особи, якій вона довіряє (варіант «не бажає зустрічатися з адвокатом» не повинен застосовуватися щодо неповнолітніх);
– спеціальний бюлетень з інформацією, викладеною вище, повинен надаватися всім неповнолітнім, узятим під варту, відразу після їх прибуття до правоохоронних органів[4].
Бюлетень повинен бути адаптований для дітей, написаний просто і зрозуміло та доступний різними мовами. Особливу увагу слід приділяти забезпеченню того, щоб неповнолітні в повній мірі розуміли інформацію[5].
Жодна особа не повинна утримуватися у правоохоронних установах упродовж тривалого часу, оскільки такі установи, як правило, не забезпечують належних умов і відповідного режиму. Крім того, особи, які перебувають під вартою, є більш уразливими і часто схильні до підвищеного ризику піддатися катуванням та іншим формам жорстокого поводження. Звідси випливає, що утримання для неповнолітніх під вартою в правоохоронних установах було мінімальним[6].
Неповнолітні не повинні утримуватися в органах правопорядку на строк, більший за 24 години[7].
Уразливість неповнолітніх означає, що в принципі вони повинні розміщуватися окремо від дорослих. Для цього, було б дуже бажано заснувати окремі поліцейські підрозділи у справах неповнолітніх, щоб неповнолітні могли бути якнайшвидше усунені від осіб, які перебувають під вартою і розміщені в спеціалізованому закладі тримання[8].
Співробітники правоохоронних органів, які часто або виключно займаються неповнолітніми або які головним чином займаються попередженням злочинності серед неповнолітніх, повинні проходити спеціальне початкове навчання та постійне підвищення кваліфікації[9].
Комітет рекомендує владі Польщі вжити наступні кроки щодо поліцейської установи для дітей у Жешуві:
– покращити вентиляцію у спальному приміщенні для хлопчиків та обладнати її ліжками і повною постільною білизною;
– покращити оздоблення та обладнання у кімнаті денного перебування;
– відремонтувати туалети та душову кімнату закладу та забезпечити належний рівень приватності у приміщенні;
– забезпечити утримуваних дітей відповідним денним одягом;
– забезпечити утримуваним дітям щонайменше одну годину на день прогулянок на свіжому повітрі;
– розширити спектр заходів, що пропонуються затриманим дітям, з особливим з особливим акцентом на освіту;
– забезпечити проведення обшуків дівчат, які утримуються в установі, працівниками жіночої статі[10].
[1] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 98.
[2] Report on the visit to Cyprus carried out by the CPT from 2 to 9 February 2017, Para 38, P. 26; Report on the periodic visit to Bulgaria carried out by the CPT from 1 to 13 October 2021, Para 28, P. 19; Report on the visit to Slovenia carried out by the CPT from 28 March to 4 April 2017, Para 17, P. 14.
[3] Report on the visit to Romania carried out by the CPT from 7 to 19 February 2018, Para 10, P. 13.
[4] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 98.
[5] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 98.
[6] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 99.
[7] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 99.
[8] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 99.
[9] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 100.
[10] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 8 to 19 May 2000, Para 26, P. 15.
