Неповнолітні повинні, як правило, розміщуватися в окремих спальнях; повинні бути надані пояснення, чому в інтересах неповнолітнього буде розділити спальне приміщення з іншим ув’язненим. Неповнолітніх слід запитати про те, чи вони бажають розділити спальне приміщення; вони повинні бути в змозі зазначити, з ким вони хотіли б бути розміщені[1].
Необхідно уникати розміщення підлітків у великих спальних приміщеннях, оскільки досвід Комітету показує, що це ставить неповнолітніх під значно більшу небезпеку насильства та експлуатації[2].
Використання установ з великими спальними приміщеннями має бути припинено[3].
Неповнолітні повинні мати вільний доступ до санітарних приміщень, які є гігієнічними і поважають приватне життя. Зокрема, увага повинна приділятися забезпеченню того, щоб неповнолітні особи жіночої статі отримували безперешкодний доступ до санітарних приміщень та душових кімнат, а також предметів гігієни, таких як гігієнічні прокладки[4].
Неповнолітні правопорушники також повинні мати право носити свій власний одяг, якщо він підходящий. Особи, які не мають відповідного власного одягу, повинні бути забезпечені неформеним одягом установою[5].
[1] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 104.
[2] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 104.
[3] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 104.
[4] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 105.
[5] Неповнолітні, позбавлені волі відповідно до кримінального законодавства. 24-а Загальна доповідь, CPT/Inf(2015)1-part, 2015. П. 106.
