Перенаселення, неналежне медичне лікування та незадовільні санітарні умови тримання заявника упродовж усього часу становлять поводження, що принижує людську гідність.
«Melnik v. Ukraine», п.п. 110-112; «Peers v. Greece», п. 74
Доступ до туалетів у будь-який час, а також підтримання належних гігієнічних умов є суттєвими елементами створення людських умов перебування[1].
Комітет не схвалює практику, яка спостерігається в окремих країнах, коли ув’язнені повинні справляти природні потреби у відра у своїх камерах (ці відра спорожнюються у визначений час)[2].
Туалети мають бути розміщені або безпосередньо в камерах (бажано, щоб це було в санітарній зоні камери), або ж ув’язненим потрібно забезпечити можливість у будь-який час (включаючи нічний час) без жодних зволікань виходити з камери, для того щоб скористатись туалетом[3].
Ув’язнені повинні мати регулярний доступ до душу та ванної кімнати[4].
Бажано також, щоб в камері була проточна вода[5].
Доступ до належним чином оснащених приміщень для особистої гігієни має першочергове значення для збереження відчуття особистої гідності ув’язненого.
«Neshkov and Others v. Bulgaria», п. 240; «Apostu v. Romania», п. 79
По-справжньому гуманне середовище є неможливим без доступу до туалетних приміщень або можливості підтримувати гігієну тіла.
«Neshkov and Others v. Bulgaria», п. 240; «Apostu v. Romania», п. 79; «Ananyev and Others v. Russia», п. 156[6]
Відсутність безперешкодного доступу до туалету у в’язниці може бути достатньо серйозним фактором, щоб кваліфікуватися як нелюдське й принижуюче гідність поводження.
«Halil Adem Hasan v. Bulgaria», п. 59[7]
Що стосується доступу до туалетів, то умови, де унітази, розміщені в куті камери і не відділені від місця, де перебувають ліжка ув’язнених, є неприйнятними не лише з гігієнічної точки зору. Це також позбавляє ув’язненого будь-якої приватності, оскільки ув’язнений перебуває на виду інших ув’язнених, які сидять на нарах, а також в’язничних охоронців, які можуть спостерігати за ним через вічко. Це може бути особливо важким тягарем для ув’язнених, які страждають на захворювання системи травлення.
«Neshkov and Others v. Bulgaria», п. 241; «Aleksandr Makarov v. Russia», п. 97[8]; «Moiseyev v. Russia», п. 124; «Longin v. Croatia», п. 60[9]
Комітет закликає владу Кіпру гарантувати усім ув’язненим своєчасний доступ до туалету, коли це необхідно[10].
Санітарні прибудови повинні бути повністю перегороджені до стелі[11].
[1] Тюремне ув’язнення. 2-а Загальна доповідь, CPT/Inf(92)3-part, 1992. П. 49.
[2] Тюремне ув’язнення. 2-а Загальна доповідь, CPT/Inf(92)3-part, 1992. П. 49.
[3] Тюремне ув’язнення. 2-а Загальна доповідь, CPT/Inf(92)3-part, 1992. П. 49.
[4] Тюремне ув’язнення. 2-а Загальна доповідь, CPT/Inf(92)3-part, 1992. П. 49.
[5] Тюремне ув’язнення. 2-а Загальна доповідь, CPT/Inf(92)3-part, 1992. П. 49.
[6] «Ananyev and Others v. Russia», applications № 42525/07, 60800/08, judgment 10.01.2012
[7] «Halil Adem Hasan v. Bulgaria», application № 4374/05, judgment 10.03.2015
[8] «Aleksandr Makarov v. Russia», application № 15217/07, judgment 12.03.2009
[9] «Longin v. Croatia», application № 49268/10, judgment 06.11.2012
[10] Report on the visit to Cyprus carried out by the CPT from 2 to 9 February 2017, Para 81, P. 44.
[11] Report on the visit to Montenegro carried out by the CPT from 9 to 16 October 2017, Para 50, P. 31; Report on the periodic visit to the United Kingdom carried out by the CPT from 8 to 21 June 2021, Para 47, P. 27; Report on the visit to Cyprus carried out by the CPT from 2 to 9 February 2017, Para 81, P. 44.
