Що стосується залізничного транспорту, сторони не погодились щодо кількості осіб, які зазвичай розміщувались у вагоні. Беручи до уваги, що допустимий простір для ув’язненого за національними стандартами для короткострокових поїздок на залізниці становить 0,3 кв.м., то виявляється, що у вагоні, розрахованому на 104 особи, розміщувалися 70 ув’язнених. В результаті чого на одного ув’язненого припадало 0,4 кв.м., що є непридатним для перевезення людини на будь-яку дистанцію. Вентиляція у вагонах була поганою, їжа не була забезпечена, а води бракувало. Заявник повинен був витримувати такі умови двічі на місяць по дорозі до Севастопольського ІТТ упродовж 2 років і 8 місяців, таким чином здійснивши близько 64 таких поїздок. Тому поводження, яке було застосовано до заявника під час його неодноразових перевезень між Севастопольським ІТТ та Сімферопольським слідчим ізолятором, перевищувало мінімальний рівень суворості
«Yakovenko v. Ukraine», п.п. 110-113[1]
Сторони надали різні описи загальних умов транспорту заявника. Заявник стверджував, що його перевозили у вагонах із чотирма сидіннями площею 2,9 кв.м., які містили від 12 до 15 затриманих. Уряд не надав жодної інформації про виміри відсіків. Він лише зазначив, що під час першої частини його поїздки, з Москви до Воронежа, заявника перевозили у купе № 5 з іншими 10 затриманими. Інформації щодо залишкової частини подорожі заявника не було надано. Уряд назвав знищення відповідних документів причиною їх ненадання відповідної інформації.
«Sudarkov v. Russia», п.п. 63-69[2]
Під час його переїзду з Санкт-Петербурга в Мурманськ, який тривав кілька днів, заявника перевозили в тісноті з іншими 16 ув’язненими в купе. Значна перенаселеність залізничного вагона становила нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження.
«Dudchenko v. Russia», п. 131[3]
[1] «Yakovenko v. Ukraine», application № 15825/06, judgment 25.10.2007
[2] «Sudarkov v. Russia», application № 3130/03, judgment 10.07.2008
[3] «Dudchenko v. Russia», application № 37717/05, judgment 07.11.2017
