Практика «неформальних розмов», яку неодноразово критикував Комітет у минулому, не була викорінена повністю[1].
Так, осіб «запрошують» (зазвичай по телефону) до поліції до офіційного оголошення про підозру і до складання протоколу затримання. Такі «розмови» зазвичай тривають кілька годин (іноді упродовж ночі), але інколи можуть тривати до двох днів. Упродовж цього періоду осіб, «запрошених» до поліції, утримують у приміщеннях поліції та допитують на предмет злочину без надання будь-яких правових гарантій (таких як повідомлення про затримання, доступ до адвоката та доступ до лікаря)[2].
Метою цих «неформальних бесід» є отримання зізнання та/або зібрання доказів до того, як затриманій особі буде офіційно оголошено про підозру у вчиненні злочину та повідомлено про її права (і, таким чином, надано можливість ними скористатися) [3].
Комітет закликає владу припинити практику «неформальних бесід»[4].
[1] Report on the visit to Armenia carried out by the CPT from 2 to 12 December 2019, Para 9, P. 10.
[2] Report on the visit to Armenia carried out by the CPT from 2 to 12 December 2019, Para 9, P. 10.
[3] Report on the visit to Armenia carried out by the CPT from 2 to 12 December 2019, Para 9, P. 10.
[4] Report on the visit to Armenia carried out by the CPT from 2 to 12 December 2019, Para 9, P. 10.
