Надягання наручників на психічно хворого ув’язненого упродовж семи днів цілодобово під час перебування в одиночній камері без будь-яких психіатричних висновків та обґрунтувань
«Kucheruk v. Ukraine», п.п. 140-146[1]
Надягання наручників під час примусового годування за відсутності будь-якого опору.
«Nevmerzhitsky v. Ukraine», п. 97[2]; «Ciorap v. Moldova», п. 85[3]
Надягання наручників на хворого ув’язненого в лікарні під час очікування ним медичної операції.
«Henaf v. France», п.п. 52-60[4]; «Istratii and Others v. Moldova», п.п. 55-58[5]
Приковування наручниками хворого на рак ув’язненого до його ліжка в лікарні.
«Okhrimenko v. Ukraine», п. 98[6]
Надягання наручників на ув’язненого під час судового засідання.
«Gorodnichev v. Russia», п.п. 103-109[7]
Приковування вагітної ув’язненої жінки до гінекологічного крісла під час перебування у відділенні прийому пенітенціарної установи.
«Korneykova and Korneykov v. Ukraine», п.п. 112-115[8]
Надягання наручників на фізично слабкого хворого ув’язненого під час транспортування до лікарні.
«Mouisel v. France», п. 47[9]
Надягання наручників на жінку під час гінекологічного обстеження.
«Filiz Uyan v. Turkey», п.п. 32-35[10]
Невиправдане надягання наручників упродовж медичного обстеження.
«Duval v. France», п.п. 50-53[11]
Застосування наручників до психічно хворої людини упродовж 7 днів без будь-якого психіатричного обґрунтування та без надання їй медичної допомоги у зв’язку з тілесними ушкодженнями, які виникли внаслідок застосування до неї сили з метою приборкання і які вона спричинила собі сама, перебуваючи в карцері, слід розглядати як нелюдське й таке, що принижує гідність, поводження.
«Kucheruk v. Ukraine», п. 145
Як правило, застосування наручників не дає підстав для порушення питання за статтею 3 Конвенції, якщо такий захід здійснювався у зв’язку із законним затриманням, без застосування сили і без його публічної демонстрації, а також у межах того, що обґрунтовано вважалося необхідним. При цьому важливо враховувати, наприклад, ризик втечі даної особи або спричинення нею тілесного ушкодження або шкоди.
«Okhrimenko v. Ukraine», п. 97;
«Kushch v. Ukraine», п.п. 94-95;
«Henaf v. France», п.п. 50-53[12]
Застосування до хворої або виснаженої особи наручників або приковування її не відповідає вимогам безпеки та означає невиправдане приниження незалежно від того, чи є воно умисним, чи ні.
«Korneykova and Korneykov v. Ukraine», п. 111
У цій справі заявницю вже було прикуто наручниками до гінекологічного крісла у приймальному відділенні пологового будинку, до якого її привезли у день її пологів. З огляду на її стан, будь-який ризик агресивної поведінки або спроби втечі було важко собі уявити. Фактично ніколи не стверджувалося, що вона агресивно поводилась із працівниками пологового будинку або з правоохоронцями, або що вона робила спроби втекти, або становила загрозу своїй власній безпеці.
«Korneykova and Korneykov v. Ukraine», п. 112
В’язничний лікар скерував заявницю до лікарні для проходження ультразвукового сканування. Заявницю було доставлено до лікарні, у наручниках та під конвоєм однієї жінки-офіцера та трьох чоловіків з числа офіцерів спецслужб. Суд визнає загрозу безпеці, адже заявниця була засуджена до суворого покарання за членство у терористичній організації, і що кабінет лікарів знаходився на першому поверсі лікарні без віконних решіток. Тим не менш, наполягання на використанні наручників під час огляду гінекологом та присутність трьох жандармів чоловічої статі у кімнаті для медичного огляду під час консультації (навіть за відкидною ширмою) були непропорційними заходами безпеки, коли були інші альтернативи. Наприклад, жандарми могли охороняти кімнату, залишивши там жінку-охоронця, а одного з жандармів виставити за вікно прийомного покою.
«Filiz Uyan v. Turkey», п. 32[13]
[1] «Kucheruk v. Ukraine», application № 2570/04, judgment 06.09.2007
[2] «Nevmerzhitsky v. Ukraine», application № 54825/00, judgment 05.04.2005
[3] «Ciorap v. Moldova», application № 12066/02, judgment 19.06.2007
[4] «Henaf v. France», application № 65436/01, judgment 27.11.2003
[5] «Istratii and Others v. Moldova», applications № 8721/05, 8705/05, 8742/05, judgment 27.03.2007
[6] «Okhrimenko v. Ukraine», application № 53896/07, judgment 15.10.2009
[7] «Gorodnichev v. Russia», application № 52058/99, judgment 24.05.2007
[8] «Korneykova and Korneykov v. Ukraine», application № 56660/12, judgment 24.03.2016
[9] «Mouisel v. France», application № 67263/01, judgment 14.11.2002
[10] «Filiz Uyan v. Turkey», application № 7496/03, judgment 08.01.2009
[11] «Duval v. France», application № 19868/08, judgment 26.05.2011
[12] «Henaf v. France», application № 65436/01, judgment 27.11.2003
[13] «Filiz Uyan v. Turkey», application № 7496/03 judgment 8 January 2009
