Контакти із зовнішнім світом, зокрема побачення з членами сім’ї та іншими родичами, залишаються надзвичайно важливими для соціальної реабілітації ув’язнених та протидії негативним наслідкам ув’язнення. Тому Комітет рекомендує, щоб усі ув’язнені користувалися правом на побачення тривалістю не менше однієї години щотижня[1].
Комітет повторює свою рекомендацію владі Молдови вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб «довирокові» ув’язнені мали реальне право на побачення. Цей же принцип повинен застосовуватися і до інших видів контактів осіб, які перебувають під вартою, із зовнішнім світом. Будь-яка відмова компетентного органу у наданні дозволу на такі контакти повинна бути конкретно обґрунтована потребами розслідування, вимагати схвалення органу, не пов’язаного з розглядом справи, і застосовуватися на певний період часу із зазначенням причин[2].
Чоловікам-засудженим дозволялося здійснювати телефонні дзвінки тривалістю до 20 хвилин кожні два тижні, а жінкам – щотижневі телефонні дзвінки. Комітет рекомендує надати всім ув’язненим можливість здійснювати телефонні дзвінки частіше[3].
Комітет знову пропонує владі Польщі розглянути можливість запровадження системи бронювання побачень (принаймні для засуджених ув’язнених) у всіх пенітенціарних установах з метою уникнення тривалих черг перед в’язницями[4].
[1] Report on the visit to Moldova carried out by the CPT from 28 January to 7 February 2020, Para 93, P. 41.
[2] Report on the visit to Moldova carried out by the CPT from 28 January to 7 February 2020, Para 92, P. 41.
[3] Report on the visit to Moldova carried out by the CPT from 28 January to 7 February 2020, Para 95, P. 42.
[4] Report on the visit to Poland carried by the CPT out from 5 to 17 June 2013, Para 96, P. 45.
