Країна, заснована на в’язничній субкультурі

Станом на сьогодні відносини між українським та російським професійним злочинним світом та відповідними неформальними в’язничними ієрархіями залишаються відносинами колонії та метрополії, де остання з усіх зусиль намагається залишити колишню «колонію» (так само як й інші «колонії») під контролем, використовуючи для цього усі можливі політичні інструменти, технології та важелі впливу, внаслідок чого Росія набула характеристик навіть не police state і навіть не carceral state, проте вже prison state.

Prison state – це не про кількість в’язниць, кількість ув’язнених та кількість персоналу в’язниць. Це – про схвалення та внутрішнє сприйняття громадянами Росії ідеї, що Держава має управлятися «по понятіям», де окрема, достатньо велика група громадян має бути ув’язнена, проте решта громадян – лише «тимчасово й умовно розконвойована».

Офіційна формальна влади Росії не може не використовувати, ігноруючи офіційні державні кордони, митні служби та прикордонні загони, ці канали проникнення на українську «територію» – у самому широкому розумінні цього слова – для подальшої підтримки своєї постколоніальної політики, яка стає дедалі більш провальною з огляду на європейський та євроатлантичний вектор розвитку українського суспільства, остаточно сформований після чергового озброєного нападу Росії на Україну.

Аналізуючи феномен АУЄ-субкультури, потрібно зауважити, що було б помилкою аналізувати цей феномен та кореспондуючий рух лише як форму молодіжної субкультури, як це здебільшого вважається в Україні. За сучасних соціально-політичних умов такий звужений підхід є небезпечною спекуляцією. За результатами проведеного дослідження можна впевнено стверджувати, що АУЄ – це, власне, не субкультура, а саме культура, що є складовою загальнонаціональної російської культури. Більше того, можна стверджувати навіть не про складову, а саме про АУЄ-культуру російського суспільства.

About The Author

Більше від автора

Загальноросійська кримінальна культура як загроза національній безпеці України

Як війна вплинула на право на свободу? (експертна думка)

Залишити відповідь

Європейський суд з прав людини

Комітет з питань запобігання катуванням

Посібник

Die Website spiegelt in keiner Weise die Position des Europarats, des Europäischen Komitees zur Verhütung von Folter oder des Europäischen Gerichtshofs für Menschenrechte wider.

Les droits d'auteur relatifs à la structure et au contenu du site appartiennent à Dmytro Yagunov. Les droits d'auteur des images et des photographies appartiennent à leurs auteurs. Le site ne reflète en aucun cas la position du Conseil de l'Europe, du CPT ou de la Cour européenne des droits de l'homme.

Авторські права на структуру сайту та матеріалу сайту належать Дмитру Ягунову. Авторські права на зображення та фотографії належать авторам таких зображень та фотографій. Сайт жодним чином не відображає позицію Ради Європи, ЄКЗК або ЄСПЛ.

Усі матеріали з цього сайту запозичені з авторського видання (Yagunov, Dmytro (2023) Prohibition of Torture: Practices of the European Court of Human Rights, Standards and Practice of the European Committee for the Prevention of Torture. With an introduction by Dr. Mykola Gnatovskyy. Tübingen – Odessa. 604 p.).

Авторські права на структуру сайту та матеріалу сайту належать Дмитру Ягунову. Авторські права на зображення та фотографії належать авторам таких зображень та фотографій. Сайт жодним чином не відображає позицію Ради Європи, ЄКЗК або ЄСПЛ.

This site contains the opinions expressed solely by the author’s and does not reflect the opinions and official positions of the Council of Europe, the CPT or the ECtHR