Докази на слуханні показали, що брошура, яку Штат намагалався долучити як доказ, є рукописною копією ісламської релігійної брошури «Питання з Корану для мавританських дітей».
На обкладинці брошури Уейнрайта було намальоване від руки зображення кинджала, з якого капає темна речовина в калюжу. Поруч із кинджалом великими літерами було написано «Bloods».
Прокурор помилково вважав, що буклет пов’язує Вейнрайта з вуличною бандою the Bloods, виходячи з дуже натягнутої інтерпретації прокурором тексту буклету, а також з його особистого переконання, що the Bloods є частиною ісламської релігійної громади.
Окружний суд запитав прокурора, чи обкладинка брошури та допит державного обвинувача про «Blood handbook» і the Bloods привели присяжних до висновку, що Уейнрайт був членом вуличної банди the Bloods.
Прокурор відповів: «У той час, коли я допитував містера Уейнрайта про цей буклет, я відчував у своєму серці, що він був членом the Bloods, і саме це я намагався витягти з нього, щоб поставити під сумнів його свідчення та інші докази того, що він був християнином».
Окружний суд дійшов висновку, що прокурор живився «бандитською істерією», яка панувала в громаді в той час, і сам купився на неї.
Хоча прокурор не запитував Уейнрайта безпосередньо про членство в банді, вибір слів, які він використовував, запитуючи про брошуру, свідчить про те, що прокурор готував підґрунтя для отримання свідчень про банди, а не про релігію.
Членство підсудного в банді не може бути використано як доказ поганої репутації на етапі призначення покарання у справі про смертну кару, якщо цей доказ не стосується спростування будь-яких конкретних пом’якшувальних доказів.
У цьому випадку членство в банді не мало значення для спростування жодного з пом’якшувальних доказів щодо Вейнрайта або для будь-якої іншої мети. Не було достовірних, допустимих доказів того, що злочин Уейнрайта був пов’язаний з бандою, що Уейнрайт належав до якоїсь банди або що членство в банді могло б поставити під сумнів свідчення Уейнрайта про його релігійні переконання. Як і окружний суд, ми дійшли висновку, що питання прокурора «не слугували жодній належній меті спростування».
Хоча деякі члени журі читали досудові газетні статті про Уейнрайта і в деяких статтях помилково повідомлялося, що Уейнрайт був членом банди the Bloods, «банди» не згадувалися ні під час присяжних, ні під час судового розгляду.
Присяжні чули, як прокурор у двох запитаннях використав термін «the Bloods», власне назву банди, але Уейнрайт дав обґрунтовані відповіді, не пов’язані з бандами, і пояснив інше значення цього терміну. Крім того, буклет так і не був допущений до справи, а суд першої інстанції проінструктував присяжних, що вони повинні ігнорувати «будь-які аргументи, заяви або зауваження адвокатів, які не мають під собою жодного підґрунтя в доказах».
Присяжні бачили на обкладинці буклету слово «Bloods», але в світлі свідчень Вейнрайта про буклет і значення цього терміну, ми не можемо сказати, що присяжні пов’язали б буклет із сумнозвісною вуличною бандою. Крім того, жодна зі сторін не посилалася на буклет у своєму заключному слові, а Уейнрайт засвідчив, що не поділяє переконань, викладених у буклеті. В контексті всього судового розгляду ми не можемо сказати, що ці два некоректні запитання та демонстрація обкладинки брошури фатально зіпсували фазу покарання і зробили її принципово несправедливою.
Wainwright v. Lockhart, U.S. Court of Appeals for the Eighth Circuit – 80 F.3d 1226 (8th Cir. 1996)Submitted Sept. 11, 1995. Decided April 8, 1996
About The Author
