Застосування наручників чи інших засобів приборкання, як правило, не є підставою для порушення питання за статтею 3 Конвенції, якщо такий захід здійснено у зв’язку із законним затриманням і якщо застосування сили при цьому або публічна відкритість проведення такого заходу не перевищує того, що розумно визнається необхідним за даних обставин. До того ж захід, продиктований, з огляду на встановлені принципи медицини, терапевтичною необхідністю, в принципі не може вважатися нелюдським і таким, що принижує гідність. Необхідно переконатися, що існування такої медичної необхідності переконливо доведено. У цьому зв’язку необхідно переконатися, що при винесенні рішення про застосування до заявника засобів приборкання було дотримано відповідні процесуальні гарантії. До того ж спосіб, у який було застосовано цей захід до заявника, не може за своєю суворістю виходити поза межі мінімального рівня жорстокості, допустимого за статтею 3 Конвенції.
«Nevmerzhitsky v. Ukraine», п. 94[1];
«Zakshevskiy v. Ukraine», п. 74;
«Kucheruk v. Ukraine», п. 139
[1] «Nevmerzhitsky v. Ukraine», application № 54825/00, judgment 05.04.2005












