Транзитна зона не є належним місцем, де можна утримувати людину. За своєю природою це місце призначено для розміщення людей на дуже короткі періоди часу. Подібні приміщення здатні створити в затриманих почуття самотності. Вони не надають можливості прогулятися або робити фізичні вправи. Вони непридатні для організації харчування або контактів із зовнішнім світом. Тому транзитні зони абсолютно не відповідають потребам перебування людини більш ніж на 10 днів.
«Riad and Idiab v. Belgium», п. 104
Умови, які заявники повинні були витримати при позбавленні їх свободи на строк понад 10 днів, змусили їх відчути значні психічні страждання, підірвали їх гідність і примусили їх відчувати себе приниженими.
«Riad and Idiab v. Belgium», п. 107
Той факт, що заявники були затримані на період понад 10 днів у непридатному для такого затримання місці, дорівнюється до нелюдського й такого, що принижує гідність, поводження за змістом статті 3 Конвенції.
«Riad and Idiab v. Belgium», п. 110
Надання нічного притулку, забезпечення сніданками та вечерями, дитячим садком та медичною допомогою упродовж 3 місяців для матері та трьох маленьких дітей в очікуванні подання заяви про надання притулку є цілком достатніми умовами, що виключають порушення статті 3 Конвенції, адже заявники мали можливість задовольнити свої основні потреби та органи влади не були байдужими до їх долі. Крім того, заявники отримували допомогу від неурядових організацій (у тому числі від Червоного Хреста), а також отримували фінансовану державою медичну допомогу.
«N.T.P. and Others v. France»[1]
Комітет рекомендує, щоб: 1) осіб, які зобов’язані ночувати у транзитній зоні, забезпечували відповідними предметами для сну (матрацами та ковдрами); 2) особи, які утримуються більше ніж на кілька годин, мали право на одну годину прогулянок на свіжому повітрі на день[2].
[1] «N.T.P. and Others v. France», application 68862/13, judgment 24.05.2018
[2] Report on the visit to Cyprus carried out by the CPT from 2 to 9 November 1992, Para 61, P. 24.
About The Author
