Суд уважає законним прийняття державами-учасницями твердої позиції щодо тих, хто робить свій внесок у вчинення терористичних актів, з якими він не може змиритися за жодних обставин.
«Othman (Abu Qatada) v. the UK», п. 183
Розслідування справ про терористичні злочини, безсумнівно, створює певні проблеми для органів влади.
«Brogan and Others v. the UK», п. 61; «Murray v. the UK» [GC], п. 58; «Dikme v. Turkey», п. 64
Проте потреби розслідування та безумовна складність боротьби зі злочинністю, зокрема з тероризмом, не можуть виправдати порушення захисту фізичного стану людини.
«Tomasi v. France», п. 115
У рамках боротьби з тероризмом держави повинні мати можливість депортації іноземців, яких вони вважають загрозою для державної безпеки. Розгляд питання про те, чи насправді особа становить таку загрозу, не є завданням Суду; його єдине завдання полягає в розгляді питання про те, чи буде депортація такої особи сумісною з її правами за Конвенцією.
«Othman (Abu Qatada) v. the UK», п. 184
Навіть за найскладніших обставин, таких як боротьба з тероризмом та організованою злочинністю, Конвенція категорично забороняє будь-яке катування або нелюдське поводження чи таке, що принижує людську гідність, поводження або покарання.
«Sylenok and «Tekhnoservis-Plus» v. Ukraine», п. 66; «Bekos and Koutropoulos v. Greece», п. 45[1]; «Assenov and Others v. Bulgaria», п. 93; «Khachaturov v. Armenia», п. 81[2]; «Selmouni v. France» [GC], п. 95; «Jalloh v. Germany» [GC], п. 99; «Bazorkina v. Russia», п. 129; «Bocharov v. Ukraine», п. 44; «Zyakun v. Ukraine», п. 39[3]
Суд усвідомлює труднощі, з якими стикаються держави у сфері захисту своїх громадян від терористичного насильства. Це робить ще більш важливим наголос, що стаття 3 Конвенції закріплює одну з найбільш фундаментальних цінностей демократичного суспільства. На відміну від більшості основних положень Конвенції та протоколів, стаття 3 Конвенції не передбачає винятків і ніяких відступів від неї, незважаючи на існування надзвичайного стану, що загрожує життю нації. Навіть у найскладніших обставинах, таких як боротьба з тероризмом, а також незалежно від поведінки зацікавленої особи Конвенція забороняє в абсолютному значенні тортури і нелюдське або принижуюче гідність поводження і покарання.
«A. and Others v. the UK» [GC], п. 126[4]; «Khachaturov v. Armenia», п. 81; «Trabelsi v. Belgium», п. 117[5]; «Cobzaru v. Romania», п. 60; «Zyakun v. Ukraine», п. 39[6]
[1] «Bekos and Koutropoulos v. Greece», application № 15250/02, judgment 13.12.2005
[2] «Khachaturov v. Armenia», application № 59687/17, judgment 24.06.2021
[3] «Zyakun v. Ukraine», application № 34006/06, judgment 25.02.2016
[4] «A. and Others v. the UK» [GC], application № 3455/05, judgment 19.02.2009
[5] «Trabelsi v. Belgium», application № 140/10, judgment 04.09.2014
[6] «Zyakun v. Ukraine», application № 34006/06, judgment 25.02.2016












