Французькі в’язниці були атаковані в результаті серії терористичних атак, здійснених так званою «групою DDPF» (Права французьких ув’язнених).
Напади розпочалися 13 квітня 2025 року і тривали кілька днів, об’єктами нападів стали численні в’язниці та пов’язані з пенітенціарними установами об’єкти по всій Франції. Також мали місце підпали транспортних засобів та обстріли з автоматичної зброї.
Серед об’єктів, на які націлилася група, були Національна школа вязничної адміністрації, в’язниця Тулон-Ла-Фарлед, в’язниця Нантер, в’язниця Екс-Луен, в’язниця Валанс, в’язниця Південний Франсільєн, в’язниця Тараскон, будинок в’язничного офіцера у Ме та соціальне житло, яке займають в’язничні офіцери у Марселі. Загалом було підпалено 24 автомобілі та випущено близько п’ятнадцяти куль у ворота в’язниці Тулон-Ла-Фарлед.
У той час як Франція є одним з найбільших споживачів канабісу в Західній Європі, а світова тенденція схиляється до легалізації його рекреаційного використання – і французька громадська думка в цілому прихильно ставиться до такої ініціативи – міністр юстиції Франції Жеральд Дарманін відстоює жорстку каральну й репресивну політику щодо наркоторговців і споживачів наркотиків. Він оголосив про проект розміщення двохсот осіб, яких він вважав найнебезпечнішими наркоторговцями, у новій в’язниці з новим режимом одиночного ув’язнення. План був розкритикований Генеральним інспектором в’язниць, який побачив у ньому потенційну можливість призвести ув’язнених до психічних розладів. Дарманін мав на меті поширити цей захід на 600-700 ув’язнених і збільшити кількість таких установ до «чотирьох або п’яти».
14 квітня 2025 року, в той самий день, коли почалися напади, міністр оприлюднив план створення нових в’язниць.
За кілька днів до нападів була створена Telegram-група під назвою DDPF. У цьому каналі поширювалися повідомлення і погрози на адресу в’язничних офіцерів і керівництва французьких в’язниць, в тому числі такі заяви, як «Охоронці, йдіть у відставку, поки ви ще можете, якщо вам не байдужі ваші сім’ї та близькі» і «Знайте, що наш рух поширюється по всій Франції». У цій групі бойовики заявили, що мають намір діяти таким чином у відповідь, серед іншого, на переповненість в’язниць (131%). Вони стверджували, що не є терористами, а діють на захист прав людини, які, на їхню думку, перебувають під загрозою.
Напади розгорталися у два етапи.
Спочатку в ніч з 13 на 14 квітня 2025 року було підпалено сім автомобілів на парковці Національної школи в’язничного менеджменту в Ажені.
Тієї ж ночі було спалено автомобіль жінки-охоронця у в’язничному центрі в Рео.
Наступного дня, 15 квітня 2025 року, близько 1-ї години ночі кілька осіб відкрили вогонь по фасаду в’язниці Тулон-Ла-Фарлед. Серед використаної зброї був автомат АК-47, з якого було зроблено близько п’ятнадцяти пострілів у фасад будівлі, перш ніж нападникам вдалося втекти. За повідомленнями, під час нападу кілька осіб перебували в автомобілі. На в’їзді, яким користуються в’язничні транспортні засоби, був намальований великий символ «DDPF».
В’язниці Нантер у департаменті О-де-Сен, Екс-Луан і Валанс стали об’єктами підпалів транспортних засобів. На деяких з них були знайдені анархістські гасла, а на автомобілях на парковках в’язниць в Німі та Луані з балончиків було нанесено напис «DDPF».
У Марселі автомобілі, що належали кільком в’язничним офіцерам, були підпалені на парковці соціального житла, де вони мешкали. Загальна кількість жертв, окрім обстрілу фасаду в’язниці Тулон-Ла-Фарлед, становить 21 спалений автомобіль.
Три автомобілі були підпалені на парковці в’язниці Тараскон, що в Буш-дю-Рон. У Вілленуа, на Сені і Марні, пожежа спалахнула на сходовій клітці будівлі, де мешкає офіцер в’язниці. На стіні будівлі також було виявлено напис «DDPF».
Міністерство юстиції назвало напади «скоординованими». Міністр юстиції Жеральд Дарманін заявив у соціальній мережі X, що ці напади свідчать про те, що «Республіка зіткнулася з наркоторгівлею».
Національна антитерористична прокуратура і Генеральна дирекція внутрішньої безпеки (DGSI) взяли на себе відповідальність за розслідування.
About The Author
