21 квітня 2026 року сальвадорський суд розпочав масовий судовий процес над понад 400 підозрюваними лідерами злочинного угруповання Мара Сальватруча, широко відомого як MS-13, у справі, що стосується понад 47 тис. злочинів, які, за твердженням прокуратури, були скоєні у період з 2012 по 2022 рік.
Шостий трибунал проти організованої злочинності розпочав те, що прокурори описали як перше масове судове переслідування, спрямоване проти керівної структури MS-13, серед підсудних — члени ranfla — найвищого керівного органу угруповання, а також регіональні командири та координатори програм з усієї країни.
Масштаб судового розгляду є безпрецедентним. Прокурори заявили, що 486 підсудних організували вбивства, вимагання, торгівлю зброєю та насильницькі зникнення, а також звинуватили їх у заколоті за нібито спроби створити паралельну державу шляхом територіального контролю.
Прокуратура Сальвадору звернулася до судді з проханням призначити максимальний термін ув’язнення за кожний злочин, що означає: одному підсудному може загрожувати до 245 років ув’язнення, якщо його визнають винним за всіма пунктами звинувачення.
Серед найгучніших звинувачень — те, що справа стосується наказів вбити 86 осіб у період з 25 по 27 березня 2022 року — цей вікенд вважається найжорстокішим у післявоєнній історії Сальвадору. Серед відомих підсудних — давні лідери MS-13, такі як Борромео Енрікес та Діонісіо Уманзор, які брали участь у перемир’ї 2012–2014 років між урядом та бандами за президентства Маурісіо Фунеса.
Судовий процес відбувається на тлі триваючих репресій у сфері безпеки, що їх проводить президент Наїб Букеле. З березня 2022 року в Сальвадорі діє надзвичайний стан, що призупинило дію основних прав, зокрема права на інформування про причини затримання та права на доступ до адвоката. Сили безпеки можуть перехоплювати телекомунікації без судового наказу, а термін затримання без попереднього слухання було подовжено з 72 годин до 15 днів. З 486 обвинувачених 413 утримуються в Centro de Confinamiento del Terrorismo (CECOT) — мега-в’язниці Букеле з високим рівнем безпеки, а решта — у в’язницях суворого режиму в Сакатеколуці та Ізалько.
Цей судовий процес викликає серйозні занепокоєння щодо дотримання принципів справедливого судочинства. Слухання проводяться через відеозв’язок із в’язниці, під час яких підсудні з’являються перед анонімними суддями – формат, який, на думку правозахисних організацій, не відповідає міжнародним стандартам справедливого судочинства.
Human Rights Watch та регіональна правозахисна організація Cristosal попередили, що формат масових судових процесів створює ризик засудження невинних осіб через неможливість індивідуалізації кримінальної відповідальності. Правозахисні групи задокументували понад 500 смертей під вартою, повідомлення про катування та скасування слухань щодо доказів внаслідок нещодавніх правових реформ.
На міжнародному рівні експерти ООН заявили, що масові судові процеси «підривають реалізацію права на захист та презумпцію невинуватості затриманих», а Міжамериканська комісія з прав людини висловила серйозну стурбованість щодо невиправданого та надмірного продовження надзвичайного стану.
Навіть Сам Букеле визнав, що під час надзвичайного стану було заарештовано щонайменше 8000 невинних людей, яких згодом було звільнено.
Таким чином, цей судовий процес уособлює головну суперечність моделі Букеле: урядові статистичні дані свідчать про різке зниження кількості вбивств з моменту вступу Букеле на посаду в 2019 році — з рівня, що колись був одним із найвищих у світі, — проте застосовувані методи продовжують викликати різке засудження з боку правозахисних організацій через їх систематичне відхилення від гарантій належного судового розгляду, визнаних міжнародним правом.
About The Author
