Після прибуття до в’язниці кожна позбавлена волі особа повинна бути негайно оглянута медичним працівником закладу[1].
Кожному новому ув’язненому якомога в найкоротший строк після прибуття до в’язниці має бути надана можливість спілкування з лікарем та, у разі необхідності, проведене медичне обстеження[2].
Слід додати, що в деяких країнах повноцінне медичне обстеження після прибуття до в’язниці проводиться кваліфікованим молодшим медичним персоналом (медсестрою), який готує доповідь для лікаря. Такий підхід можна інколи розглядати як більш ефективне використання наявних людських ресурсів[3].
Усі новоприбулі ув’язнені підлягають комплексному медичному обстеженню (включаючи систематичний скринінг на туберкульоз та добровільне тестування на ВІЛ і гепатит В/С) лікарем (або кваліфікованою медичною сестрою, яка підпорядковується лікарю) упродовж 24 годин з моменту надходження до установи[4].
Будь-які травматичні тілесні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, повинні детально фотографуватися, а фотографії разом з «картами тіла» зберігатися в індивідуальній медичній картці затриманої особи[5].
Новоприбулі ув’язнені повинні пройти ретельний медичний огляд[6].
Також було б бажано, щоб новому ув’язненому після його прибуття до в’язниці була надана пам’ятка або брошура з інформацією про наявність і діяльність медичних служб та нагадуванням про основні гігієнічні вимоги[7].
Під час перебування в ув’язненні позбавлені волі особи повинні мати можливість доступу до лікаря в будь-який час, незалежно від режиму їхнього утримання. Медичне обслуговування повинне бути організоване у такий спосіб, щоб запити стосовно лікарської консультації виконувались без непотрібних затримок[8].
Ув’язненим слід надати можливість доступу до медичного обслуговування на конфіденційній основі, наприклад, через надсилання повідомлення у заклеєному конверті[9].
Персонал закладу не повинен намагатися контролювати і сортувати запити стосовно лікарської консультації[10].
Тюремна медична служба повинна, як мінімум, бути здатною надавати регулярні амбулаторні консультації та невідкладну медичну допомогу (само собою зрозуміло, що додатково до цього можуть бути ще й приміщення лікарняного типу з ліжками)[11].
Кожен з ув’язнених повинен мати змогу отримувати допомогу кваліфікованого стоматолога[12].
Окрім того, медичні працівники, що працюють в пенітенціарних закладах, повинні мати змогу використовувати допомогу фахівців[13].
Завжди повинна існувати можливість викликати лікаря для надання невідкладної медичної допомоги. Окрім цього, на території пенітенціарного закладу повинна постійно бути присутня особа, яка може надати невідкладну допомогу. Ця особа, по можливості, повинна мати офіційно підтверджену кваліфікацію молодшого медичного працівника (медсестри)[14].
Амбулаторне лікування повинно здійснюватися під наглядом з боку медичного персоналу; у багатьох випадках для забезпечення лікування недостатньо ініціативи з боку ув’язненого[15].
Має бути забезпечена пряма підтримка з боку добре обладнаної лікарняної служби або в цивільному, або у тюремному медичному закладі[16].
У випадку, коли потрібно отримати послуги цивільної лікарні, постає питання про заходи безпеки. У зв’язку з цим ув’язнених, які перебувають у лікарні на лікуванні, не слід з мотивів безпеки прив’язувати до лікарняних ліжок чи до інших конструкцій. Слід знаходити інші рішення для виконання вимог безпеки; одним із можливих рішень може стати створення в таких лікарнях охоронних підрозділів[17].
Кожного разу, коли виникає потреба госпіталізувати ув’язнену особу чи здійснити спеціальне обстеження в умовах лікарні, транспортування ув’язнених пацієнтів повинно здійснюватися у такі строки та за таких умов, як того вимагає стан їхнього здоров’я[18].
Результати кожного обстеження, включаючи заяви та висновки медичного працівника, повинні бути доступними для ув’язненого та його/її адвоката[19].
Комітет закликає владу Молдови забезпечити, щоб усі медичні огляди ув’язнених (як після прибуття, так і на пізніших етапах) проводилися за відсутності тюремного персоналу, якщо іншого за конкретних умов не вимагає сам медичний працівник[20].
[1] Медичні служби у в’язницях. 3-а Загальна доповідь, CPT/Inf(93)12-part, 1993. П. 33.
[2] Медичні служби у в’язницях. 3-а Загальна доповідь, CPT/Inf(93)12-part, 1993. П. 33.
[3] Медичні служби у в’язницях. 3-а Загальна доповідь, CPT/Inf(93)12-part, 1993. П. 33.
[4] Report on the visit to Moldova carried out by the CPT from 5 to 11 June 2018, Para 49, P. 17; Report on the visit to Moldova carried out by the CPT from 28 January to 7 February 2020, Para 81, P. 38.
[5] Report on the visit to Moldova carried out by the CPT from 28 January to 7 February 2020, Para 81, P. 38.
[6] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 5 to 17 June 2013, Para 78, P. 37.
[7] Медичні служби у в’язницях. 3-а Загальна доповідь, CPT/Inf(93)12-part, 1993. П. 33.
[8] Медичні служби у в’язницях. 3-а Загальна доповідь, CPT/Inf(93)12-part, 1993. П. 34.
[9] Медичні служби у в’язницях. 3-а Загальна доповідь, CPT/Inf(93)12-part, 1993. П. 34.
[10] Медичні служби у в’язницях. 3-а Загальна доповідь, CPT/Inf(93)12-part, 1993. П. 34.
[11] Медичні служби у в’язницях. 3-а Загальна доповідь, CPT/Inf(93)12-part, 1993. П. 35.
[12] Медичні служби у в’язницях. 3-а Загальна доповідь, CPT/Inf(93)12-part, 1993. П. 35.
[13] Медичні служби у в’язницях. 3-а Загальна доповідь, CPT/Inf(93)12-part, 1993. П. 35.
[14] Медичні служби у в’язницях. 3-а Загальна доповідь, CPT/Inf(93)12-part, 1993. П. 35.
[15] Медичні служби у в’язницях. 3-а Загальна доповідь, CPT/Inf(93)12-part, 1993. П. 35.
[16] Медичні служби у в’язницях. 3-а Загальна доповідь, CPT/Inf(93)12-part, 1993. П. 36.
[17] Медичні служби у в’язницях. 3-а Загальна доповідь, CPT/Inf(93)12-part, 1993. П. 36.
[18] Медичні служби у в’язницях. 3-а Загальна доповідь, CPT/Inf(93)12-part, 1993. П. 37.
[19] Report on the visit to Moldova carried out by the CPT from 5 to 11 June 2018, Para 49, P. 17; Report on the visit to Moldova carried out by the CPT from 28 January to 7 February 2020, Para 81, P. 38.
[20] Report on the visit to Moldova carried out by the CPT from 28 January to 7 February 2020, Para 81, P. 38.
About The Author
