Вимоги гігієни або безпеки не можуть виправдовувати норми, що передбачають абсолютну заборону ув’язненим відрощувати бороду (незалежно від її довжини, охайності чи будь-яких інших міркувань), якщо ці норми прямо не передбачають жодних винятків із цієї заборони.
«Biržietis v. Lithuania», п.п. 55-58[1]
Примусове гоління волосся ув’язненого призводить до відчуття неповноцінності, оскільки його зовнішній вигляд змінюється проти його волі.
«Yankov v. Bulgaria», п. 112[2]
Упродовж певного періоду ув’язнений, якого було піддано примусовому голінню, демонструє на собі таке гоління, що помітне персоналу в’язниці, іншим ув’язненим, відвідувачам або іншим особам, якщо ув’язненого незабаром після цього звільняють або доставляють до громадського місця. Відтак людина, швидше за все, відчуватиме приниження гідності через явні фізичні сліди гоління, яке мало місце незадовго до цього.
«Yankov v. Bulgaria», п. 113
Примусове гоління ув’язнених в принципі є актом, який може призвести до приниження їхньої людської гідності або може викликати в них почуття неповноцінності, або здатне принизити їх. Чи буде досягнуто внаслідок примусового гоління мінімальний рівень жорстокості, а, отже, чи буде таке поводження таким, що принижує гідність та суперечить статті 3 Конвенції, залежатиме від конкретних обставин справи, включаючи особисті обставини потерпілого, контекст та мета такого поводження.
«Yankov v. Bulgaria», п. 114
[1] «Biržietis v. Lithuania», application № 49304/09, judgment 14.06.2016
[2] «Yankov v. Bulgaria», application № 39084/97, judgment 11.12.2003
About The Author
