З нагоди Міжнародного дня Нельсона Мандели Управління ООН з наркотиків та злочинності випустило свій перший бриф «Питання в’язниць», який об’єднав останні оцінки чисельності ув’язнених у світі та тенденцій, а також нові дані про реабілітаційні заходи у в’язницях.
Кількість ув’язнених у світі зростає
Після скорочення під час пандемії COVID-19 кількість людей, які перебувають у в’язницях по всьому світу, знову почала зростати, досягнувши 11,5 мільйона осіб у 2022 році.
Показники ув’язнення різняться в різних регіонах: за оцінками на 2022 рік, люди в Америці мають в чотири рази більше шансів опинитися у в’язниці, ніж ті, хто живе в Африці.
Майже третина світового тюремного населення перебуває у досудовому ув’язненні
У 2022 році близько 3,5 мільйона ув’язнених, або приблизно 30 відсотків від загальної кількості ув’язнених у світі, перебували в місцях попереднього ув’язнення.
Однак це приховує значні регіональні відмінності. Найвища частка незасуджених ув’язнених серед загальної кількості ув’язнених спостерігається в Африці та Океанії (36% у 2022 році), а найнижча – в Європі (18%). При цьому на субрегіональному рівні зберігаються значні відмінності. Наприклад, ситуація викликає особливе занепокоєння у Південній Азії, де 63% затриманих утримуються без винесення вироку.
Досудове ув’язнення має обмежуватися випадками, коли існує встановлений ризик того, що підозрюваний може втекти, вчинити новий кримінальний злочин або перешкодити здійсненню правосуддя, проте його застосування і тривалість у багатьох країнах є надмірними. Непропорційне застосування досудового ув’язнення призводить до значних витрат для держави, громад і сімей, а також для самих осіб, часто обмежуючи їхню здатність забезпечити належний правовий захист і доступ до адвоката.
В’язниці переповнені в більшості країн світу
Переповненість є нагальною проблемою для багатьох в’язниць.
У 60% країн світу, за якими є дані, в’язниці працюють на рівні або більше 100 відсотків від їхньої офіційної місткості.
Викликає тривогу той факт, що кожна п’ята країна в світі використовує понад 150 відсотків своєї національної місткості.
Особливо страждають в’язниці в Африці та Америці, де понад три чверті країн, за якими є дані, повідомляють про переповненість в’язничних систем.
Переповненість в’язниць продовжує становити гостру кризу в галузі прав людини, охорони здоров’я та безпеки і є найбільшою причиною порушень міжнародних мінімальних стандартів утримання в’язнів.
Смертям у в’язницях можна значною мірою запобігти, при цьому більш ніж кожна десята смерть у в’язницях кваліфікується як самогубство
Майже у всіх країнах, що надали дані, рівень умисних вбивств серед ув’язнених вищий, ніж серед населення в цілому.
Країни Америки, які надали дані, повідомили про набагато вищий рівень смертності від умисних вбивств (18,3 жертви умисних вбивств на 100 тис. ув’язнених), ніж в інших регіонах, що відображає вплив злочинних організацій у в’язницях у деяких країнах.
У 2022 році 34,2 ув’язнених зі 100 тис. ув’язнених покінчили життя самогубством, що значно перевищує загальний показник самогубств у 2019 році, який становив 9,2 смертей на 100 тис. серед населення в цілому.
Смертям ув’язнених під час перебування під вартою можна значною мірою запобігти, і вони часто відображають виклики, з якими стикаються держави у виконанні свого підвищеного обов’язку піклування та зобов’язання захищати права ув’язнених на здоров’я, безпеку та особисту недоторканність.
Пенітенціарні системи широко визнають важливість реабілітації в місцях позбавлення волі
Чотири з п’яти тюремних адміністрацій повідомляють про розробку спеціальної стратегії реабілітації ув’язнених, а майже половина з тих, хто має стратегію реабілітації, повідомляють про залучення ув’язнених як зацікавлених сторін під час планування, згідно з новим опитуванням Управління ООН з наркотиків та злочинності щодо реабілітації ув’язнених та реабілітаційного середовища у в’язницях. Дані про фактичний обсяг реалізації цих стратегій не завжди були доступними.
Ключовим аспектом управління в’язницями є сприяння перспективам реабілітації та соціальної реінтеграції ув’язнених. Зусилля, спрямовані на створення більш реабілітаційного тюремного середовища, у тому числі через відповідні програми та послуги, є ключовими від самого початку тюремного ув’язнення, протягом усього періоду ув’язнення і аж до підготовки до звільнення з-під варти.
Переважну більшість ув’язнених у всьому світі становлять чоловіки, на яких припадає майже 94 відсотки ув’язнених, або 10,8 мільйона ув’язнених у 2022 році.
На кінець того ж року у в’язницях перебувало 700 тис. жінок. Частка жінок серед усіх ув’язнених залишалася відносно стабільною в період з 2012 по 2022 рік, не перевищуючи 7% протягом усього періоду.
Крім того, частка жінок-ув’язнених мало залежить від регіону, з найвищим показником у Північній та Південній Америці – 7,3%
Хоча кількість людей у в’язницях зросла з 2012 року, частка ув’язнених у загальній кількості населення світу фактично зменшилася.
Це сталося через кілька факторів. Серед них – більш швидке зростання населення в цілому, ніж тих, хто перебуває у в’язницях, у період з 2012 по 2022 рік (зростання на 11,4% проти 5,5%), а також негайне звільнення ув’язнених і зниження рівня обвинувальних вироків, що відбулося під час пандемії COVID-19.
Глобальний показник співвідношення кількості ув’язнених до кількості населення знизився на 6,1% (зі 150 до 141 на 100 тис. населення) у період з 2019 по 2020 рік, а потім знову зріс у 2021 та 2022 роках (відповідно до 143 та 144 ув’язнених на 100 тис. населення).
У 2022 році близько половини світового населення, яке перебувало в місцях позбавлення волі, було ув’язнено в Азії, що майже на чотири відсоткові пункти більше, ніж у 2012 році, і третина – в Америці. Однак показники ув’язнення в різних регіонах відрізняються.
Оцінки на 2022 рік показують, що ймовірність опинитися у в’язниці для жителів Америки була майже в 4 рази вищою, ніж для жителів Африки.
На субрегіональному рівні показники ув’язнення нижче 100 ув’язнених на 100 тис. населення були зареєстровані в Південній Азії, Африці на південь від Сахари та Західній Європі, тоді як у Північній Америці, Східній Європі, Південній Америці та Центральній Америці і Карибському басейні вони перевищували 200 ув’язнених на 100 тис. населення.
У Північній Америці, субрегіоні з найвищим рівнем ув’язнення, спостерігається найбільше зниження за останнє десятиліття: з 647 ув’язнених на 100 тис. населення у 2012 році до 489 на 100 тис. у 2022 році.
Помітне зниження також спостерігається в Європі за той самий період, що зумовлено зменшенням майже на 36% кількості ув’язнених на 100 тис. населення у Східній Європі.
На противагу цьому, в Азії рівень ув’язнення залишався досить стабільним, дещо збільшившись з 107 до 113 осіб на 100 тис. населення за період 2012-2022 років.
About The Author
