27 жовтня 1937 року радянською владою було вчинено одне з найбільш жорстоких злочинів за всю історію – масове вбивство ув’язнених Соловецького табору .
Сандармох (або Сандормох) – лісове урочище, що стало в 1937-1938 роках місцем масових розстрілів і поховань сталінського Великого терору. Воно розташоване за 19 кілометрів від Медвеж’єгорська дорогою на Повенець, у Медвеж’єгорському районі Республіки Карелія.
Сандармох є одним із найбільших і найвідоміших поховань жертв сталінських репресій. Загалом у ньому виявлено 236 розстрільних ям, у яких, за підрахунками дослідників, кати НКВС таємно вбили і поховали 6241 людину. Серед убитих у Сандармосі були спецпоселенці і жителі Карельської АРСР, ув’язнені Біломорсько-Балтійського табору, а також люди з найчисленнішого «першого етапу» Соловецького табору.
Завдяки останньому факту Сандармох набув міжнародного значення, оскільки в Соловецькому таборі в’язнями були багато відомих людей: діячі культури, вчені, лідери політичних, національних і релігійних рухів.
З 9 до 14 жовтня 1937 року ленінградська «трійка» (Соловецька в’язниця перебувала в підпорядкуванні НКВС у Ленінградській області) у складі начальника НКВС Леоніда Заковського, його заступника Володимира Гаріна та обласного прокурора Бориса Позерна винесла 1116 смертних вироків, розглядаючи близько 200 справ на день. Вироки у 84 справах, що залишилися, які, ймовірно, не встигли підготувати вчасно, були винесені 10 листопада.
Один з 1116 засуджених помер у таборі до відправлення, четверо були за ордерами НКВС етаповані в інші місця. Для виконання страт із Ленінграда до Карелії було відряджено групу співробітників НКВС на чолі з капітаном держбезпеки Михайлом Матвєєвим.
Наприкінці жовтня засуджених до розстрілу передали команді Матвєєва, після чого занурили на пором і переправили до Кемі, звідки залізницею їх етапували в селище Ведмежу гору (Медгору)[NB 5]. НКВС розмістило 1111 в’язнів у місцевому ізоляторі Белбалтлагу, розрахованому на 300 осіб. Розстріли проводилися відповідно до протоколів «трійки» – по одному-двом протоколам на день: 27 жовтня, 1, 2, 3 і 4 листопада. Ув’язнених малими групами по 3-5 рейсів на день вивозили на двох вантажних автомобілях на місце страти за 19 кілометрів від селища.
Попередньо в ізоляторі в спеціальному приміщенні їх жорстоко били і зв’язували, водночас частину в’язнів було вбито ще під час цих побоїв. У перший день розстрілів один з ув’язнених спробував напасти на конвой із ножем. Після цього епізоду в’язнів в ізоляторі також стали роздягати до нижньої білизни. Доставлених в урочище ув’язнених змушували рити великі ями глибиною вище людського зросту. Після цього кати НКВС наказували їм лягати в них долілиць і вбивали їх пострілом із револьвера в потилицю. В одній ямі людей укладали в кілька шарів.
About The Author
