Покладання обов’язку з допомоги ув’язненому з особливими потребами у користуванні туалетом, купанні та вдяганні чи роздяганні на його співкамерників, становить порушення статті 3 Конвенції.
«Mircea Dumitrescu v. Romania», п.п. 59-65[1]; «Engel v. Hungary», 2010, п.п. 27-30[2]; «Semikhvostov v. Russia», п.п. 84-85[3]; «Kaprykowski v. Poland», п. 74[4]; «Topekhin v. Russia», п. 86[5]; «Helhal v. France», п. 62[6]
Існують об’єктивні сумніви щодо адекватності покладання на некваліфікованих осіб відповідальності за догляд за особою, яка страждає на важку хворобу.
«Potoroc v. Romania», п. 77[7]
Транспортування ув’язненого з обмеженими можливостями становило порушення статті 3 Конвенції, оскільки відповідальність за це була покладена на жандармів, які, безумовно, не були кваліфікованими для передбачення медичних ризиків, пов’язаних із переміщенням інваліда.
«Hüseyin Yıldırım v. Turkey», п. 84[8]
[1] «Mircea Dumitrescu v. Romania», application № 14609/10, judgment 30.07.2013
[2] «Engel v. Hungary», application № 46857/06, judgment 20.05.2010
[3] «Semikhvostov v. Russia», application № 2689/12, judgment 06.02.2014
[4] «Kaprykowski v. Poland», application № 23052/05, judgment 03.02.2009
[5] «Topekhin v. Russia», application № 78774/13, judgment 10.05.2016
[6] «Helhal v. France», application № 10401/12, judgment 19.02.2015
[7] «Potoroc v. Romania», application № 37772/17, judgment 02.07.2020
[8] «Hüseyin Yıldırım v. Turkey», application № 2778/02, judgment 03.05.2007
About The Author
