Для цілей надання відповідей, що являє собою реальний стан справ у сфері охорони Державного кордону України – як до повномасштабної війни, так і під час війни – потрібно взяти до уваги показники злочинів за статтею 419 КК України (Порушення правил несення прикордонної служби).
За період з 1 січня 2013 року до 30 червня 2025 року за цією статтею було відкрито 169 кримінальних проваджень. Проте водночас про підозру було повідомлено лише в 11 кримінальних провадженнях. Іншими словами, лише 6,5% кримінальних проваджень за цією статтею мали судову перспективу.
Водночас потрібно проаналізувати й інший показник структури злочинності, що також стосується Державного кордону України, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон України (стаття 332 КК України).
За період з 1 січня 2013 року до 30 червня 2025 року за цією статтею було відкрито 10597 кримінальних проваджень. У 6140 кримінальних провадженнях конкретним особам було повідомлено про підозру, що складає 58%.
Доцільно порівняти ці два показники.
Є очевидним, що 169 кримінальних проваджень за статтею 419 КК України та 10595 кримінальних проваджень за статтею 332 КК України становить більш ніж значну різницю, що вказує на явну диспропорцію у каральному підході до офіцерів прикордонної служби та до звичайних громадян, які є головними адресатами кримінальної репресії в аспекті порушення правил переходу через Державний кордон України.
Можна презюмувати, що за останні десять років Держава створила систему індульгенцій для власних агентів за порушення цими агентами правил. Водночас цього не можна сказати щодо пересічних громадян.
Більше того, потрібно наголосити, що стаття 332 КК України (Незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешко) має відносно низький рівень латентності. Зазвичай особи притягаються до відповідальності за наслідками виявленого факту перетинання кордону у незаконний спосіб.
Відтак наявність ситуації, що лише у 58% кримінальних проваджень за статтею 332 КК України повідомляється про підозру свідчить про наявність значної корупційної складової в діяльності офіцерів прикордонної служби, які є головними провайдерами доказів для відповідних слідчих.
Доцільно додати, що за статистичними даними Верховного Суду, у 2023 році за статтею 332 КК України було засуджено лише 191 особу, хоча у 2023 році було відкрито 2301 кримінальних провадження. У 2024 році було засуджено 247 осіб, хоча у 2023 році було відкрито 3106 кримінальних провадження.
Водночас у 2023 році суди України застосували спеціальну конфіскацію лише у 10 кримінальних справах, а у 2024 році – лише у 9 кримінальних справах, що також додає гостроти до загальної картини системної кризи у сфері охорони Державного кордону України.
About The Author
