Затримані особи мають отримувати підтвердження того, чи була можливість повідомити близького родича або іншу особу про факт їхнього затримання[1].
Комітет закликає владу вжити дієвих заходів для забезпечення того, щоб особам, затриманим поліцією, систематично надавалося право інформувати близького родича чи третю сторону про свою ситуацію, починаючи з самого початку їх затримання (тобто з моменту, коли вони зобов’язані залишатися у поліції)[2].
Реалізація цього права завжди повинна бути письмово зафіксована із зазначенням точного часу повідомлення та особи, яку було повідомлено[3].
Комітет закликає владу забезпечити систематичне надання затриманим зворотнього зв’язку про те, чи вдалося повідомити близького родича чи іншу особу про факт їхнього затримання[4].
Будь-яка можливість затримки повідомлення близького родича чи іншої близької особи про затримання має бути чітко визначена в законі та має супроводжуватися відповідними гарантіями (наприклад, будь-яка затримка має бути зафіксована письмово)[5].
Комітет рекомендує владі вжити без подальших зволікань необхідних заходів для закріплення в законі права затриманої особи повідомляти когось про свою ситуацію із самого початку затримання[6].
Комітет рекомендує надати поліції чіткі інструкції щодо того, щоб усі особи, позбавлені волі поліцією, мали право інформувати родича чи третю сторону за власним вибором про свою ситуацію із самого початку затримання[7].
Право інформувати родича або третю сторону за власним вибором про свою ситуацію з самого початку затримання має бути практичним та реалізовуватися ефективно[8].
Комітет рекомендує владі Кіпру забезпечити, щоб будь-яка особа, яка утримується під вартою (включаючи іноземців), могла повідомити (наприклад, за допомогою безкоштовного телефонного дзвінка) про факт свого затримання свою сім’ю або третю особу[9].
Комітет закликає владу Туреччини забезпечити виконання посадовими особами органів правопорядку у всій країні своїх юридичних зобов’язань щодо реалізації права на повідомлення про затримання[10].
Право затриманої особи інформувати родича або іншу третю сторону про свою ситуацію має бути чітко захищено з самого початку затримання. Здійснення цього права, звичайно, може бути предметом певних винятків, спрямованих на захист інтересів правосуддя, якщо це стосується розслідування. Однак такі винятки повинні бути чітко визначені та суворо обмежені в часі. Крім того, обов’язком поліцейських, відповідальних за місце затримання, має бути перевірка того, що затриманій особі було надано право повідомити свою сім’ю чи третю сторону про свою ситуацію, і вжиття відповідних заходів, щоб забезпечити практичну реалізацію цього права[11].
[1] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 5 to 17 June 2013, Para 27, P. 16; Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 11 to 22 May 2017, Para 24, P. 17; Report on the periodic visit to Bulgaria carried out by the CPT from 1 to 13 October 2021, Para 22, P. 17; Report on the visit to Romania carried out by the CPT from 10 to 21 May 2021, Para 30, P. 20; Report on the visit to Slovenia carried out by the CPT from 28 March to 4 April 2017, Para 14, P. 12; Report on the periodic visit to the United Kingdom carried out by the CPT from 8 to 21 June 2021, Para 11, P. 12.
[2] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 9 to 16 September 2020, Para 20, P. 11; Report on the visit to Bulgaria carried out by the CPT from 25 September to 6 October 2017, Para 31, P. 23; Report on the visit to Romania carried out by the CPT from 7 to 19 February 2018, Para 26, P. 22; Report on the visit to Hungary carried out by the CPT from 20 to 29 November 2018, Para 25, P. 19; Report on the periodic visit to Germany carried out by the CPT from 1 to 14 December 2020, Para 19, P. 15; Report on the visit to Montenegro carried out by the CPT from 9 to 16 October 2017, Para 24, P. 20.
[3] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 9 to 16 September 2020, Para 20, P. 12; Report on the visit to Bulgaria carried out by the CPT from 25 September to 6 October 2017, Para 31, P. 23; Report on the periodic visit to Bulgaria carried out by the CPT from 1 to 13 October 2021, Para 22, P. 17; Report on the visit to Romania carried out by the CPT from 10 to 21 May 2021, Para 30, P. 20.
[4] Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 9 to 16 September 2020, Para 20, P. 12; Report on the visit to Poland carried out by the CPT from 11 to 22 May 2017, Para 24, P. 17.
[5] Report on the visit to Cyprus carried out by the CPT from 2 to 9 November 1992, Para 49, P. 21; Report on the visit to Hungary carried out by the CPT from 20 to 29 November 2018, Para 25, P. 19.
[6] Report on the visit to Cyprus carried out by the CPT from 22 to 30 May 2000, Para 19, P. 12; Report on the periodic visit to Germany carried out by the CPT from 1 to 14 December 2020, Para 19, P. 15.
[7] Report on the visit to Cyprus carried out by the CPT from 8 to 17 December 2004, Para 30, P. 15; Report on the visit to Turkey carried out by the CPT from 6 to 17 May 2019, Para 19, P. 13.
[8] Report on the visit to Cyprus carried out by the CPT from 12 to 19 May 2008, Para 43, P. 20; Report on the periodic visit to the United Kingdom carried out by the CPT from 8 to 21 June 2021, Para 11, P. 12.
[9] Report on the visit to Cyprus carried out by the CPT from 2 to 9 February 2017, Para 37 P. 25.
[10] Report on the visit to Turkey carried out by the CPT from 10 to 23 May 2017, Para 17, P. 15.
[11] Report on the periodic visit to Italy carried out by the CPT from 28 March to 8 April 2022, Para. 10, P. 16.
About The Author
