Об’єкт та мета Конвенції як інструменту захисту фізичних осіб вимагають, щоб її положення тлумачилися і застосовувалися таким чином, щоб її гарантії були практичними та ефективними.
«Marguš v. Croatia» [GC], п. 127
Стаття 3 Конвенції закріплює одну з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Вона категорично забороняє – без будь-яких винятків – катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та покарання без огляду на обставини чи поведінку потерпілого.
«97 members of the Gldani Congregation… v. Georgia», п. 95[1]; «A. and Others v. the UK» [GC], п. 126[2]; «A.V. v. Ukraine», п. 47[3]; «Aleksakhin v. Ukraine», п. 49[4]; «Aliev v. Ukraine», п. 129; «Bekos and Koutropoulos v. Greece», п. 45[5]; «Buglov v. Ukraine», п. 68[6]; «Chember v. Russia», п. 48[7]; «Cobzaru v. Romania», п. 60[8]; «Davydov and Others v. Ukraine», п. 262[9]; «Đorđević v. Croatia», п. 137[10]; «Dybeku v. Albania», п. 35[11]; «Egmez v. Cyprus», п. 77[12]; «Enea v. Italy» [GC], п. 55[13]; «Feilazoo v. Malta», п. 80[14]; «Gorbatenko v. Ukraine», п. 105[15]; «Hristozov and Others v. Bulgaria», п. 110; «Idalov v. Russia» [GC], п. 91[16]; «Iwańczuk v. Poland», п. 49[17]; «Jalloh v. Germany» [GC], п. 99[18]; «Kapustyak v. Ukraine», п. 58; «Karabet and Others v. Ukraine», п. 297[19]; «Khachaturov v. Armenia», п. 81[20]; «Khokhlich v. Ukraine», п. 162[21]; «Kobets v. Ukraine», п. 40[22]; «Korobov v. Ukraine», п. 63[23]; «Kozinets v. Ukraine», п. 51; «Krastanov v. Bulgaria», п. 51[24]; «Kucheruk v. Ukraine», п. 131[25]; «Kudła v. Poland» [GC], п. 90[26]; «Labita v. Italy» [GC], п. 119; «Lorsé and Others v. the Netherlands», п. 58[27]; «Lunev v. Ukraine», п. 90[28]; «Lutsenko v. Ukraine (№ 2)», п. 115[29]; «Mahmut Kaya v. Turkey» (report), п. 344[30]; «Marguš v. Croatia» [GC], п. 124; «Mehmet Eren v. Turkey», п. 33[31]; «Melnik v. Ukraine», п. 92; «Mocanu and Others v. Romania» [GC], п. 315; «Moiseyev v. Russia», п. 121[32]; «Muršić v. Croatia», п. 48[33]; «Naumenko v. Ukraine», п. 108[34]; «Nazarenko v. Ukraine», п. 124[35]; «Neshkov and Others v. Bulgaria», п. 226[36]; «Nicolae Virgiliu Tănase v. Romania» [GC], п. 116[37]; «Nuray Sen v. Turkey (№ 2)», п. 169; «O’Keeffe v. Ireland» [GC], п. 144[38]; «Ogorodnik v. Ukraine», п. 74[39]; «Oleksiy Mykhaylovych Zakharkin v. Ukraine», п. 54[40]; «Ostrovar v. Moldova», п. 76[41]; «Piruzyan v. Armenia», п. 105[42]; «Pomilyayko v. Ukraine», п. 45[43]; «Riad and Idiab v. Belgium», п. 96[44]; «Rodic and Others v. Bosnia and Herzegovina», п. 66; «Sergey Antonov v. Ukraine», п. 70[45]; «Sergey Savenko v. Ukraine », п. 34[46]; «Serikov v. Ukraine», п. 56[47]; «Sylenok and «Tekhnoservis-Plus» v. Ukraine», п. 66[48]; «Tarasov v. Ukraine», п. 61[49]; «Teslenko v. Ukraine», п. 83[50]; «Tymoshenko v. Ukraine», п. 196[51]; «Ushakov and Ushakova v. Ukraine», п. 77[52]; «V. v. the UK», п. 69; «Varga and Others v. Hungary», п. 69[53]; «Vasiliy Ivashchenko v. Ukraine», п. 76[54]; «Vladimir Romanov v. Russia», п. 55[55]; «Wiktorko v. Poland», п. 44[56]; «X. and Others v. Bulgaria», п. 176[57]; «Yaremenko v. Ukraine», п. 57[58]; «Z. and Others v. the UK», п. 73[59]; «Zelenin v. Russia», п. 38[60]; «Zhyzitskyy v. Ukraine», п. 38[61]
Намір, з яким створювалася Конвенція, полягав у тому, щоб провести різницю між «катуванням» i «нелюдським чи таким, що принижує гідність, поводженням» i закріпити за першим з цих понять особливе тавро для позначення нелюдського поводження, внаслідок якого завдається дуже сильне i жорстоке страждання.
«Ireland v. the UK», п. 167; «Tymoshenko v. Ukraine», п. 196; «Aleksakhin v. Ukraine», п. 49
Стаття 3 Конвенції втілює одну з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Вона безумовно забороняє катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження або покарання. Зобов’язання держав за статтею 1 Конвенції забезпечити кожному в межах своєї юрисдикції права та свободи, визначені в Конвенції, якщо розглядати його в сукупності зі статтею 3 Конвенції, вимагає, щоб держави вжили заходів, які забезпечать, аби особи в межах їхньої юрисдикції не зазнавали тортур або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження.
«Е. and Others v. the UK», п. 88; «Afanasyev v. Ukraine», п. 59[62]; «М.С. v. Bulgaria», п. 149[63]
Для того щоб покарання чи поводження були нелюдськими чи принизливими, страждання чи приниження повинні мати форму поводження або покарання, встановленого законом. Питання, чи поводження мало за мету образити чи принизити жертву, є іншим елементом, що потрібно врахувати. Відсутність такої мети в будь-якому разі не виключає порушення статті 3 Конвенції.
«Naumenko v. Ukraine», п. 108; «Raninen v. Finland», п. 55[64]; «V. v. the UK», п. 71
Оцінюючи, чи було покарання або поводження таким, що «принижує гідність», у значенні статті 3 Конвенції, Суд повинен також визначити, чи було його метою принизити і зневажити відповідну особу і чи вплинули його наслідки несприятливо на її особистість у спосіб, несумісний з вимогами статті 3 Конвенції. Таким поводженням є дії, які спричиняють у потерпілого почуття страху, болісні страждання й почуття неповноцінності, здатні зламати його фізичний чи моральний опір.
«Kucheruk v. Ukraine», п. 131; «Ireland v. the UK», п. 167
Допустимість як доказів свідчень, отриманих за допомогою катувань, з метою встановлення відповідних фактів у кримінальному провадженні призводить до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких показань і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження судом підсудного.
«Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine», п. 259
Зобов’язання держави за статтею 1 Конвенції щодо забезпечення кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, прав і свобод, визначених у Конвенції, взяте в поєднанні зі статтею 3 Конвенції, вимагає від держави вжиття заходів, спрямованих на забезпечення того, щоб особи, які перебувають під її юрисдикцією, не були піддані катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню, у тому числі поганому поводженню з боку приватних осіб. Це позитивне зобов’язання щодо захисту слід тлумачити так, щоб не покласти на органи влади надмірний тягар, зокрема пам’ятаючи про непередбачуваність людської поведінки і оперативних варіантів, які повинні бути зроблені з точки зору пріоритетів і ресурсів. Відповідно, не кожен ризик поганого поводження може тягти за собою вимогу за Конвенцією вжиття державними органами заходів для запобігання реалізації такої загрози. Разом із тим необхідні заходи повинні як мінімум надавати ефективний захист, зокрема дітей та інших вразливих осіб, і повинні включати розумні кроки для запобігання поганому поводженню, про яке органи влади знали або повинні були знати.
«Đorđević v. Croatia», п. 138; «O’Keeffe v. Ireland» [GC], п. 144
[1] «97 members of the Gldani Congregation of Jehovah’s Witnesses & 4 others v. Georgia», application 71156/01, judgment 03.05.2005
[2] «A. and Others v. the UK» [GC], application № 3455/05, judgment 19.02.2009
[3] «A.V. v. Ukraine», application № 65032/09, judgment 29.01.2015
[4] «Aleksakhin v. Ukraine», application № 31939/06, judgment 19.07.2012
[5] «Bekos and Koutropoulos v. Greece», application № 15250/02, judgment 13.12.2005
[6] «Buglov v. Ukraine», application № 28825/02, judgment 10.07.2014
[7] «Chember v. Russia», application № 7188/03, judgment 03.07.2008
[8] «Cobzaru v. Romania», application № 48254/99, judgment 26.07.2007
[9] «Davydov and Others v. Ukraine», applications № 17674/02, 39081/02, judgment 01.06.2010
[10] «Đorđević v. Croatia», application № 41526/10, judgment 24.07.2012
[11] «Dybeku v. Albania», application № 41153/06, judgment 18.12.2007
[12] «Egmez v. Cyprus», application № 30873/96, judgment 21.12.2000
[13] «Enea v. Italy» [GC], application № 74912/01, judgment 17.09.2009
[14] «Feilazoo v. Malta», application № 6865/19, judgment 11.03.2021
[15] «Gorbatenko v. Ukraine», application № 25209/06, judgment 28.11.2013
[16] «Idalov v. Russia», application № 5826/03, judgment 22.05.2012
[17] «Iwańczuk v. Poland», application № 25196/94, judgment 15.11.2001
[18] «Jalloh v. Germany», application № 54810/00, judgment 11.07.2006
[19] «Karabet and Others v. Ukraine», applications № 38906/07, 52025/07
[20] «Khachaturov v. Armenia», application № 59687/17, judgment 24.06.2021
[21] «Khokhlich v. Ukraine», application № 41707/98, judgment 29.04.2003
[22] «Kobets v. Ukraine», application № 16437/04, judgment 14.02.2008
[23] «Korobov v. Ukraine», application № 39598/03. Judgment 21.07.2011
[24] «Krastanov v. Bulgaria», application № 50222/99, judgment 30.09.2004
[25] «Kucheruk v. Ukraine», application № 2570/04, judgment 06.09.2007
[26] «Kudła v. Poland» [GC], application № 30210/96, judgment 26.10.2000
[27] «Lorsé and Others v. the Netherlands», application № 52750/99, judgment 04.02.2003
[28] «Lunev v. Ukraine», application № 4725/13, judgment 22.10.2015
[29] «Lutsenko v. Ukraine (№ 2)», application № 29334/11, judgment 11.06.2015
[30] «Mahmut Kaya v. Turkey», application № 22535/93, Report (23.10.1998)
[31] «Mehmet Eren v. Turkey», application № 32347/02, judgment 14.10.2008
[32] «Moiseyev v. Russia», application № 62936/00, judgment 09.10.2008
[33] «Muršić v. Croatia», application № 7334/13, judgment 12.03.2015
[34] «Naumenko v. Ukraine», application № 42023/98, judgment 10.02.2004
[35] «Nazarenko v. Ukraine», application № 39483/98, judgment 29.04.2003
[36] «Neshkov and Others v. Bulgaria», applications №36925/10, №21487/12, №72893/12, №73196/12, №77718/12, №9717/13, judgment 27.01.2015
[37] «Nicolae Virgiliu Tănase v. Romania» [GC], № 41720/13, judgment 25.06.2019
[38] «O’Keeffe v. Ireland» [GC], application № 35810/09, judgment 28.01.2014
[39] «Ogorodnik v. Ukraine», application № 29644/10, judgment 05.02.2015
[40] «Oleksiy Mykhaylovych Zakharkin v. Ukraine», application № 1727/04, judgment 24.06.2010
[41] «Ostrovar v. Moldova», application № 35207/03, judgment 13.09.2005
[42] «Piruzyan v. Armenia», application № 33376/07, judgment 26.06.2012
[43] «Pomilyayko v. Ukraine», application № 60426/11, judgment 11.02.2016
[44] «Riad and Idiab v. Belgium», applications № 29787/03, 29810/03, judgment 24.01.2008
[45] «Sergey Antonov v. Ukraine», application № 40512/13, judgment 22.10.2015
[46] «Sergey Savenko v. Ukraine», application № 59731/09, judgment 24.10.2013
[47] «Serikov v. Ukraine», application № 42164/09, judgment 23.07.2015
[48] «Sylenok and «Tekhnoservis-Plus» v. Ukraine», application № 20988/02, judgment 09.12.2010
[49] «Tarasov v. Ukraine», application № 17416/03, judgment 31.10.2013
[50] «Teslenko v. Ukraine», application № 55528/08, judgment 20.12.2011
[51] «Tymoshenko v. Ukraine», application № 49872/11, judgment 30.04.2013
[52] «Ushakov and Ushakova v. Ukraine», application № 10705/12, judgment 18.06.2015
[53] «Varga and Others v. Hungary», applications № 14097/12, № 45135/12, № 73712/12, № 34001/13, № 44055/13, № 64586/13, judgment 10.03.2015
[54] «Vasiliy Ivashchenko v. Ukraine», application № 760/03, judgment 26.07.2012
[55] «Vladimir Romanov v. Russia», application № 41461/02, judgment 24.07.2008
[56] «Wiktorko v. Poland», application № 14612/02, judgment 31.03.2009
[57] «X. and Others v. Bulgaria», application № 22457/16, judgment 02.02.2021
[58] «Yaremenko v. Ukraine», application № 32092/02, judgment 12.06.2008
[59] «Z. and Others v. the UK» [GC], application № 29392/95, judgment 10.01.2001
[60] «Zelenin v. Russia», application № 21120/07, judgment 15.01.2015
[61] «Zhyzitskyy v. Ukraine», application № 57980/11, judgment 19.05.2015
[62] «Afanasyev v. Ukraine», application № 38722/02, judgment 05.04.2005
[63] «M.C. v. Bulgaria», application № 39272/98, judgment 04.12.2003
[64] «Raninen v. Finland», application № 20972/92, judgment 16.12.1997
