Ситуація з наркозлочинністю частково спростовує тезу про те, що війна «порізала» всі показники кримінальної статистики. Кількість багатьох злочинів, передбачених численними главами Кримінального кодексу України, зареєстрованих у березні 2022 року, різко зменшилася з цілком зрозумілих причин. Багато видів злочинів, які, як можна було б очікувати, мали б зрости після початку московського військового вторгнення 2022 року, різко скоротилися.
Проте виявилося, що зовсім інша справа – це наркотики, наркозлочинці (особливо дрібні) та злочини, пов’язані з наркотиками (особливо нетяжкі).
У 2022 році в Україні було зареєстровано понад 34 тисячі злочинів, пов’язаних з наркотиками (34398 кримінальних проваджень загалом, 22678 кримінальних проваджень з повідомленням про підозру).
Не менш цікавим є той факт, що співвідношення між загальною кількістю зареєстрованих кримінальних проваджень та кримінальних проваджень з повідомленнями про підозру у 2022 – 2024 роках виявилися одними з найбільш оптимальних за останні десять років (виняток становить 2016 рік із співвідношенням 1,66).
У 2022 році зросла загальна кількість кримінальних проваджень у справах про нетяжкі злочини, пов’язані з наркотиками, та проступки, пов’язані з наркотиками. Водночас загальна кількість кримінальних проваджень щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, пов’язаних з наркотиками, зменшилася, але несуттєво.
Натомість у 2024 році незначно зросла загальна кількість кримінальних проваджень щодо нетяжких наркозлочинів та незначних злочинів, пов’язаних з наркотиками. Водночас зросла загальна кількість кримінальних проваджень щодо тяжких та особливо тяжких наркозлочинів (14806 злочинів у 2023 році, 21713 – у 2024 році).
Тут ми хотіли б зробити деякі висновки.
Кримінальна статистика за 2022 рік демонструє, що у 2022 році вже було скоєно 34398 злочинів, пов’язаних з наркотиками. У 2023 році поліція зареєструвала 39124 злочини, пов’язані з наркотиками. У 2024 році поліція зареєструвала 48233 злочини, пов’язані з наркотиками.
Важливість боротьби з наркозлочинністю не можна недооцінювати. Однак головне питання полягає в тому, чи ефективно Національна поліція України управляє кадровим потенціалом в умовах воєнного часу?
Питання лежить на поверхні: злочини, пов’язані з наркотиками, здебільшого є злочинами мирного часу. В умовах війни, ракетних атак та атак дронів, закритих кордонів, прикордонних перевірок, комендантської години та блокпостів кількість зареєстрованих злочинів, пов’язаних з наркотиками, теоретично мала б зменшитися, а не навпаки.
Видається, що механізм штучного “ринку” наркозлочинів, де злочинці дуже часто є водночас і жертвами, а правоохоронці знають, хто, де і за яких умов вчинить наступний “злочин”, “не повинен стояти без діла” навіть під час війни.
About The Author
