
Повинні бути запроваджені спеціальні процедури огляду, спрямовані на виявлення жертв катування та інших осіб, які є вразливими, і забезпечено належне піклування. У цьому контексті Комітет вважає, що для певних вразливих категорій осіб мають бути розумні альтернативи позбавленню свободи. До таких категорій відносяться, зокрема, жертви катування, жертви торгівлі людьми, вагітні жінки та матері, що годують грудьми, діти, сім’ї з малими дітьми, люди похилого віку та інваліди[1].
Комітет бажає повторно наголосити на своїй позиції щодо необхідності докладати максимальні зусилля для того, щоб уникати застосування позбавлення свободи до нелегального мігранта, який є дитиною[2].
Коли у виняткових випадках діти утримуються зі своїми батьками в центрі тримання нелегальних мігрантів, позбавлення свободи повинно тривати якомога коротший час. Мати (або інший основний доглядач) та дитина повинні бути розміщені разом у закладі, пристосованому для задоволення їх спеціальних потреб[3].
Комітет погоджується з Комітетом ООН з прав дитини, який вважає, що «на застосування статті 37 Конвенції [про права дитини] та принципу кращих інтересів дитини, загальним правилом має бути те, що діти без супроводу або розлучені діти не повинні позбавлятися свободи. Затримання не може обґрунтовуватися лише тим, що дитина знаходиться буз супроводу дорослих або розлучена з родиною, або на підставі наявності чи відсутності певного статусу щодо міграції або проживання». Крім цього, органи Ради Європи, такі як Парламентська асамблея та Комісар з прав людини, заявляють про те, що діти без супроводу не можуть бути позбавлені свободи[4].
Відразу після того, як органам влади стало відомо про присутність неповнолітньої особи без супроводу дорослих, фахівець із належною кваліфікацією повинен провести попередню бесіду зрозумілою для дитини мовою. Має бути здійснена оцінка конкретних аспектів вразливості дитини, в тому числі з точки зору її віку, стану здоров’я, психосоціальних чинників та інших потреб у захисті (включаючи ті, що обумовлені насильством, торгівлею людьми чи травмою). Потрібно докласти всіх зусиль для того, щоб сприяти негайному звільненню дитини з закладу тримання та переведенню до більш відповідного закладу опіки та піклування[5].
Будь-яка дитина без супроводу або розлучена дитина, яку позбавлено свободи, повинна бути забезпечена швидким доступом до безкоштовної правової та іншої допомоги, включаючи призначення опікуна або законного представника, який буде інформувати дитину про її правові обставини та ефективно захищати її інтереси. Також мають бути запроваджені механізми оцінки для забезпечення постійного моніторингу якості такого опікунства[6].
Діти можуть утримуватися лише в центрах, які пристосовані для задоволення їхніх спеціальних потреб та мають належним чином підготовлений персонал – як жінок, так і чоловіків[7].
З метою обмеження ризику експлуатації, житлові приміщення мають бути спеціально організовані та облаштовані таким чином, щоб бути придатними для дітей, наприклад, щоб діти були відокремлені від дорослих, крім випадків, коли вважається, що в кращих інтересах дитини цього не робити. Приміром, це є ситуації, коли діти знаходяться з батьками або іншими близькими родичами. У такому випадку необхідно докласти максимальних зусиль, щоб не розлучати сім’ю[8].
Дітям, позбавленим свободи, мають бути запропоновані різні види творчої діяльності (з особливою увагою до можливості продовжувати освіту)[9].
Делегацію повідомили, що дорослих у супроводі дітей залишили у залі відльотів. Під час візиту делегації жінка з двома маленькими дітьми перебувала у залі відльотів, де вони вже провели дві ночі; отримавши по ковдрі, вони спали на стільцях. Така ситуація явно неприйнятна. Комітет рекомендує вжити негайних заходів для забезпечення належного розміщення дорослих у супроводі дітей[10].
Комітет рекомендує більше не використовувати колишні гаражі ізолятора прикордонної поліції у м. Сегед в якості кімнат для нічного утриманні сімей з дітьми та/або неповнолітніх без супроводу; а стосовно будь-якої затриманої особи – не більше 36 годин[11].
Слід припинити розміщення неповнолітніх без супроводу (у тому числі віком від 14 до 18 років) у транзитних зонах, а всіх неповнолітніх без супроводу слід негайно перевести до відкритих або напіввідкритих закладів всередині країни, що спеціалізується на поводженні з неповнолітніми[12].
[1] Утримання мігрантів під вартою. CPT/Inf(2017)3, 2017.
[2] Утримання мігрантів під вартою. CPT/Inf(2017)3, 2017.
[3] Утримання мігрантів під вартою. CPT/Inf(2017)3, 2017.
[4] Утримання мігрантів під вартою. CPT/Inf(2017)3, 2017.
[5] Утримання мігрантів під вартою. CPT/Inf(2017)3, 2017.
[6] Утримання мігрантів під вартою. CPT/Inf(2017)3, 2017.
[7] Утримання мігрантів під вартою. CPT/Inf(2017)3, 2017.
[8] Утримання мігрантів під вартою. CPT/Inf(2017)3, 2017.
[9] Утримання мігрантів під вартою. CPT/Inf(2017)3, 2017.
[10] Report on the visit to Cyprus carried out by the CPT from 8 to 17 December 2004, Para 51, P. 24.
[11] Report on the visit to Hungary carried out by the CPT from 21 to 27 October 2015, Para 31, P. 19.
[12] Report on the visit to Hungary carried out by the CPT from 20 to 26 October 2017, Para 50 , P. 25.












